Кропивничан просять допомогти дівчині, яка потребує пожиттєвих ліків

Діагноз дитячо-церебральний параліч поставили у сім місяців. До цього приходили педіатри і медсестра, оглядали дитину. Все було гаразд, сказали, що дитина нормальна. А от через два місяці такий результат… Зараз згадуючи той період і аналізуючи, визнаю, що підсвідомо у мене була материнське передчуття, що щось не так, - розповідає мама дівчинки Таня, роблячи паузу продовжує: - У лікарні мені сказали: «Куди ви, мамо, дивилися?». І перше, що нам запропонували – відмовитися від дитини. І народити здорову дитину… Нам навіть не хотіли давати направлення на Київ в інститут нейрохірургії. Казали: «Нащо воно вам треба?». Та ми з’їздили. Звісно, райдужних новин звідти не привезли. Діагноз підтвердився. Та головне – ми почали лікування.

До 15 років ми не лікувалися, а страждали. Це такі були істерики, що навіть озокерит викликав біль. Чоловік казав навіть: «Не вези її, що ти рвеш їй серце». Мені багато, хто казав, що я нездорова людина… Та реабілітації йшли на користь – проходила спастика м’язів, вона не сковувалася. Да, вона не сідала. Але ми і по цей день Лєра не сідає…, - ділиться своєї історією Таня.

Ми приймаємо ліки пожиттєво. Одні – щодня, інші – курсами помісячно. Без них ми ніяк… Вони направлені на зменшення спастики, мінімалізацію судом, покращення стану судин… Ці ліки послаблюють стан Лєри. Ні, я розумію, що вони не вилікують дитину. Але мені треба навчитися, щоб вона жила без болю в цьому стані. Вартість ліків для нас дороговартнісна. Тому були періоди, коли ми їх просто не всі купували, бо не було за що… На місяць нам зараз потрібно понад чотири тисячі гривень… Ми просимо допомоги у милосердних людей, щоб полегшити стан життя Лєри, - просить мама Таня.