26 червня 2013 року в Кіровоградському обласному художньому музеї розгорнуто експозицію до 165-ї річниці від дня народження громадського діяча, етнографа та краєзнавця Рябкова Павла Захаровича.
Рябков П.З. народився у місті Херсоні. Там же отримав освіту, закінчивши земельно-таксаторські класи гімназії. Пізніше, за участь у революційно-народницькому гуртку А.Желябова (Одеса, 1877) був заарештований та засланий до Сибіру. Після повернення із заслання пов’язує своє життя з містом Єлисаветградом, працюючі тут протягом 1892-1901 років землеміром.
Деякий час Рябков перебуває в еміграції, де стає слухачем Російської вищої школи у Парижі, в якій викладали І.Мечников, М.Ковалевський та Ф.Вовк.
У 1903-1904 роках разом з Ф.Вовком та І.Франком Павло Захарович бере участь в етнографічній експедиції по Галичині та Буковині. З 1907 року, мешкаючина той час у Єлисаветграді, допомагає Ф.Вовку створювати український розділ Етнографічного музею у Петербурзі. Протягом 1908-1911 років Рябков зібрав для цього музею 364 об’єкти культури, більшість яких стосувалася козаччини. Зокрема, у 1908 році він придбав для Етнографічного музею чумацьку мажу (віз) та чумацьку гарбу.
Проводячи плідну краєзнавчу та етнографічну роботу, Рябков збирав на Єлисаветградщині писанки (село Рівне), рецепти народної медицини, лікарські трави, багато фотографував на місцевих ярмарках тощо. Все це зберігається на сьогодні у Російському етнографічному музеї (колишній Державний музей етнографії народів СРСР).
З 1892 року Павло Захарович виконує функції секретаря Єлисаветградського благодійного товариства поширення грамотності й ремесел, систематичнопише звіти про його діяльність, а у 1893 році друкує цілий історичний нарис.
Важко переоцінити вклад Павла Захаровича Рябкова в розвиток просвіти такраєзнавства на теренах нашого краю. Так, зокрема, з 1897 року він стає одним іззасновників та перших директорів Єлисаветградської громадської бібліотеки, а з 1914 року - членом Єлисаветградського лекційного бюро з влаштування народних читань і дитячих майданчиків при міській управі.
У 1914 році в Петербурзі було надруковано його працю «Чумацтво», в основу якої лягли і краєзнавчі дослідження, проведені їм на території Єлисаветградщини. Завдячувати Рябкову ми повинні і тим, що саме за його ініціативи у нашому місті було створено краєзнавчий музей з картинною галереєю (1921) та Музей Революції.
В експозиції, що відкрилася в обласному художньому музеї і мета якої – вшанувати пам'ять про великого краєзнавця і етнографа, представлена картина російського художника С.І. Данишевського (1870-1944) «Портрет П.З. Рябкова», виконана у кращих традиціях реалістичного живопису.
Олег Юрченко – старший науковий співробітник
Кіровоградського обласного художнього музею