Коли друг може стати ворогом

Ртутний термометр — найпопулярніший у нас медичний вимірювальний прилад. Ртуть – високотоксична речовина, проте саме вона дає найбільш точні дані в процесі вимірювання температури. Але тендітна конструкція самого приладу потребує особливих правил поводження з таким типом градусника: скляний ртутний термометр може розбитися при падінні й інших способах неправильної експлуатації.

При ударі ртуть поділяється на дрібні кульки й починає випаровуватися при 18 оС, з підвищенням температури в приміщенні випаровування ртуті збільшується. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні. З потраплянням до організму людини через органи дихання ртуть накопичується й залишається в організмі на все життя, що може привести до хронічного отруєння. Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу.

Симптоми хронічного отруєння парами ртуті:
- підвищена стомлюваність, сонливість, загальна слабкість;
- головні болі;
- емоційна нестійкість (невпевненість у собі, загальна пригніченість, дратівливість);
- зниження уваги і розумових здібностей;
- тремтіння кінчиків пальців;
- часті позиви до сечовипускання і випорожнення;
зниження нюху і смаку;
- пітливість;
- може збільшитися щитоподібна залоза, виникнути порушення серцевого ритму і знизитися кров’яний тиск.

Якщо розбився ртутний термометр, то необхідно:
1. Вивести з приміщення всіх людей. У кімнаті можуть перебувати лише ті члени сім’ї, які прибиратимуть там.
2. У кімнаті слід негайно відчинити всі вікна і балконні двері для ідеального провітрювання приміщення і вивітрювання парів ртуті. Важливо запам’ятати, що приміщення потрібно регулярно провітрювати ще протягом тижня після того, як у ньому розбився градусник. Однак пам’ятайте, що не повинно бути протягу — легкі кульки ртуті швидко розлетяться, крім того, вітер може розбити ці кульки на дрібні частинки, які згодом утворюють отруйний ртутний пил, здатний осісти на меблях.
3. Максимально ізолювати від людей забруднене приміщення, щільно зачинити всі двері.
Оглянути приміщення та намагатися знайти всі крапельки ртуті.
5. Обов’язково надягніть на руки гумові рукавички і захистіть ноги медичними бахілами або мішечками з целофану. Збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 літр води), дрібніші збирайте щіточкою на папір або паперовою серветкою, змоченою в олії, і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою.
6. Для прибирання ртутних кульок категорично не можна використовувати пилосос або віник. Ртуть від цього розпилиться і почне інтенсивніше випаровуватися.
7. Вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 грамів на 10 літрів води).
8. Вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви стали на ртуть.
9. Викидати як звичайне сміття банку зі ртуттю категорично не можна.
10. У жодному випадку не виливайте ртуть у каналізацію.
11. Речі, які «забруднилися» ртуттю, зберіть у пакунок і винесіть з приміщення. Одяг краще не піддавати пранню, а просто викинути.
12. Банку зі ртуттю необхідно передати фахівцям служби «101».

Важливо!
Килимами, на яких побували кульки ртуті, не можна буде користуватися протягом трьох місяців — весь цей час їх треба систематично й подовгу провітрювати.
Вчасно вжиті заходи безпеки допоможуть вам уберегти себе та ваших близьких від небезпеки, якою є отруєння ртуттю.

НМЦ ЦЗ та БЖД Кіровоградської області