Нашим основним завданням у Чорнобилі було надання допомоги громадянам та забезпечення порядку, - Микола Ольшанський

85-річний ветеран органів внутрішніх справ із Кіровоградщини, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, напередодні 32-ї річниці з дня трагедії розповів про несення служби у зоні відчуження.

Полковник міліції у відставці Микола Валентинович і нині з хвилюванням згадує про відрядження до Чорнобиля у жовтні 1986 року. На той час він обіймав посаду заступника начальника відділу паспортної служби УМВС області. За схожим напрямком роботи офіцеру довелося працювати і в Чорнобильській зоні – у бюро видачі перепусток, яке розташовувалося за 14 кілометрів від атомної електростанції, де сталася аварія.

Пліч-о-пліч із кіровоградським правоохоронцем працювали колеги з інших областей та один земляк із Долинського району. Графік роботи був доволі напруженим. Зважаючи на ситуацію, жодна людина чи транспортний засіб не могли потрапити у закриту зону без спеціальної перепустки. Микола Валентинович пригадує, що за день через їх бюро «проходило» до півтисячі чоловік, включаючи цивільних осіб, військових та представників інших відомств, які прибували приборкувати атомне лихо.

До того ж, після закінчення роботи, о 23 годині правоохоронці вирушали на патрулювання вулиць, слідкуючи за порядком та охороняючи спокій громадян, які, незважаючи ні на що, мешкали у Чорнобилі. Здебільшого відмовилися залишати рідні домівки люди похилого віку.

Микола Ольшанський і досі пам’ятає ту гнітючу обстановку в місті, що нагадувало примару. У такій непростій ситуації працівники міліції намагалися всіляко підтримувати місцевих самотніх пенсіонерів, спілкувалися з ними, надавали допомогу.

Так за щоденним виконанням службових обов’язків для правоохоронця минув місяць, сповнений не лише професійних завдань, але і моральних випробувань.

Під час перебування у зоні відчуження, офіцер написав вірша, який присвятив безпосередньо своїм колегам та загалом солдатам правопорядку, що несли службу на прилеглій до місця трагедії території:

Мы службу здесь несем исправно,

Чтоб прежний фон совсем «упал».

Мы трудимся со всеми рядом –

И рядовой, и генерал…

Со всей страны в Чернобыль едут

«Мирный» атом укротить.

А мы сердечно их встречаем,

Чтоб пропуск вовремя вручить

Не так уж много и осталось

До окончания работ.

Нас дома ждут родные семьи

И много есть других забот.

Мы все надеемся и верим,

Что люди будут вспоминать

Наших солдат правопорядка,

Пришедших помощь оказать…

Після закінчення терміну відрядження, Микола Валентинович повернувся у рідний підрозділ, звідки згодом і вийшов на заслужений відпочинок. Втім на цьому не попрощався з професією правоохоронця, а ще тривалий час працював на цивільній посаді у карному розшуку обласного главку відомства.

Загалом Микола Ольшанський віддав службі в органах внутрішніх справ більше 30 років, розпочавши її з посади дільничного, потім працював у підрозділах слідства, кадрів та паспортної служби. За чесну і відповідальну роботу отримав чимало відомчих нагород і заохочень.