Чергова прем'єра від кропивницької ELKA. (ВІДЕО)

Чергова прем'єра від кропивницької ELKA.

«Оддавала мати дочку» - друга спільна робота етновиконавиці Світлани Буланової та композитора Макса Велічка. В основу роботи лягла одноіменна українська народна пісня, яку проєкт «Баба Єлька» записав у квітні 2019 року під час експедиції у село Липняжку Добровеличківського району. Її наспівала Ольга Семенівна Півень 1938-го року народження, учасниця легендарного фольклорного колективу «Червона калина».

Автор відео – відомий кропивницький фотограф Олександр Майоров, член команди проєкту «Баба Єлька», учасник майже 40 експедицій Кіровоградщиною.

У кліпі використане зображення хати у с. Коритно-Забузького Вільшанського району, де живе свідок Голодомору Олена Іваніченко 1930 р.н. (про експедицію у це село читайте тут: http://novagazeta.kr.ua/index.php/component/content/article/120-baba-elka/2823-ekspeditsiya-u-vilshanskij-rajon-koritno-zabuzke-i-osichki)

Ще одна старовинна світлина, яку можна побачити у кліпі – це фото хати у селі Подорожньому Світловодського району, нині затопленому водами Кременчуцького водосховища. Ця фотографія – чи не єдиний свідок щасливого життя родини Василя Солдатенка, який нині проживає у селі Захарівці Світловодського району (його сповідь тут: https://www.youtube.com/watch?v=OfrBwKuLhtw ).  

Кадри, що лягли в основу відео, відзняті у майже зниклому селі Хайнівка Олександрівського району у грудні 2019 та січні 2020 року. Тоді екскурсію по рідному селу нам провела остання зі старожилів Хайнівки – Тетяна Андріївна Чумаченко 1939 р.н. (про неї читайте тут: https://babayelka.kr.ua/expeditions/9-stavidla-khainivka-ta-iikhni-koshtovnosti ). Там, у покинутих хатах, ми побачили десятки світлин, які валялися долі під шаром пилу. Їх можна побачити наприкінці кліпу (нині ці фотографії зберігаються в етнолабораторії проєкту «Баба Єлька»).

І лише один із планів, пов'язаний із «живою» піччю, відзнятий у Златополі Новомиргородського району під час експедиції до Галини Ткаченко (https://babayelka.kr.ua/expeditions/32-ekspeditsiia-chetverta-zlatopil-i-listopadove )

Важливою метафорою у кліпі на пісню «Отдавала мати дочку» є образ дерева життя з рушника, привезеного «Бабою Єлькою» з експедицій у село Копанки Маловисківського району (робота Ганни Теофанівни Чепляки 1894 р.н.).

Народний варіант пісні тут:https://www.youtube.com/watch?v=NGy28w3XwA8

Текст пісні, записаний від Ольги Півень: Отдавала мати дочку

Отдавала мати дочку

у чужу стороночку,

Ой як отдавала, та й наказувала,

Щоб сім год не їхала.

Дочка не стерпіла,

та й у год прилетіла,

Перевернулася в сивую зозулю,

У вишневім саду сіла.

Та стала кувати,

та стала щебетати.

Ой як вийшла мати з рубленої хати,

Та й пізнала голосок.

Та й пізнала голосок

сивої зозулі,

Свого рідного дитяти.

- Ой візьми, синку, та правую рушницю,

Та й устрели в зеленому саду

Та й сивую зозуленьку.

Ой як вийшов братік,

та встав на порозі,

Та став на порозі, обілляли брата,

Та дрібненькії сльози.

- Ой як ти зозуля,

то лети в сад кувати,

Ой як ти ж моя рідненька сестриця,

То прошу тебе до хати.

- А де ж твоє, доню,

та червоне намисто?

- А моє намисто в шинкарки повисло,

А я, ненько, й у неволі.

- А де ж твої, доню,

та червоні черевички?

- Мої черевички в шинкарки на поличкі,

А я ненько й у неволі.

- А де ж твоє, доню,

та білесеньке личко?

- Моє біле личко в милого в долоні,

А я, ненько, й у неволі.

Етномузика історія культура пісні Кропивницький
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции

Комментарии