Експозиція до Дня закоханих – Дня Святого Валентина

12 лютого 2013 року в рамках відзначення Дня закоханих у Кіровоградському обласному художньому музеї було відкрито експозицію «Образи закоханих».

Експозиція до Дня закоханих – Дня Святого Валентина, фото-1

 Існує декілька версій виникнення свята Дня Святого Валентина.
Отож, згідно легенди, в ті далекі часи владний і жорстокий римський імператор Клавдій II був переконаний, що самотній чоловік (без сім'ї, дружини та пов’язаних із цим зобов'язань) краще б'ється за батьківщину на ратному полі, і заборонив чоловікам одружуватися, а жінкам і дівчатам – виходити заміж за своїх коханих. А святий Валентин був звичайним священиком, який співчував нещасним закоханим і потайки від усіх, під покровом ночі, благословляв шлюб люблячих одне одного чоловіків і жінок. Незабаром витівки священника Валентина стали відомі владі і його кинули у в'язницю, засудивши до страти. У в'язниці святий Валентин познайомився з прекрасною донькою наглядача − Джулією. Священик закохався у дівчину і перед смертю написав їй освідчення у коханні − валентинку. Незадовго після цього, 14 лютого 269 року, відбулася страта священика Валентина.
З історико-літургічних джерел відомо, що починаючи з V століття Католицька Церква 14 лютого відзначає пам'ять двох однойменних святих – пресвітера Валентина Римлянина та Валентина, єпископа Інтерамського. Обидва священномученики жили у III столітті в Італії, і обидва прийняли мученицьку смерть через усікнення голови.
Ще з однієї версії відомо, що папа Геласій в 496 році, щоб витіснити язичницьке свято Луперкалії (фестиваль на честь богині Юнони, покровительки розпусної любові, яке проходило щороку 14 лютого), встановив свято в честь мученика Валентина, оскільки він через любов до Бога був страчений цього ж дня. Але цей рік припадав на період так званої «акакієвої схизми» (з 484 по         518 роки Рим і Константинопіль Євхаристично не спілкувалися), тому рішення, прийняті в Римі, просто не доходили до християнського Сходу, що пояснює той факт, чому ці святі в Православній Церкві святкуються в різний час.
 Таким чином, можливо, і виникла в народі традиція святкування дня всіх закоханих в поєднанні з пам'яттю цього святого. Люди не змогли повністю забути язичницькі традиції та продовжували їх дотримуватись, але під новою назвою: «День Святого Валентина». А пізніше, у середньовіччі, у Франції та Англії, життя Валентина поступово почало обростати романтичними легендами, пов'язаними з таємним вінчанням закоханих. На думку священика Грецької Православної Церкви Георгія Металліноса, традиція розпусно святкувати цей день була введена актором Рудольфом Валентино, який вважав себе ідеалом всіх коханців і 14 лютого влаштовував у своєму будинку вечірки і називав їх Валентинів День.
День святого Валентина в Європі почав відзначатися з ХIII століття, в США − з 1777 року, в країнах СНД − з 1990-х років. З 1969 року Католицька Церква на просторах історичної Русі для того, щоб уникнути звинувачень по відношенню до цього свята, внесла у свій календар на цей день – День пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.
В експозиції музею до свята закоханих – Дня Святого Валентина представлені живописні роботи з фондів обласного художнього музею на яких зображені образи закоханих Старосельської Т.Н. «Юність» (1963), Кодьєва П.І. (1899-1968) «Вечірня мелодія» (1950), Калашника Я.П. (1927-1967) «Любов» (1961), скульптурна композиція В.В.Френчка (1949 р.н.) та А.Ю.Мацієвського (1931-2007) «Юнак», «Дівчина» (1999-2000).
18

Також відвідувачі музею у цей день мали змогу прийняти участь у майстер-класах по створенню «валентинок», дізнатись про історію виникнення свята  та  переглянути відеоролики на тему кохання.

Тетяна Ащеулова

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі