Мінприроди жорстко контролює геологічну стадію розробки сланцевого газу - Проскуряков

Тема збереження та захисту довкілля є особливо актуальною для України, зважаючи на значне техногенне навантаження багатьох наших територій та наявність післячорнобильського радіоактивного забруднення. Чи збережемо ми природні багатства української землі, чи зуміємо гармонізувати інтереси розвитку економіки та екологічні вимоги, які перспективи міжнародного співробітництва України у природоохоронній сфері - про це йдеться в інтерв'ю для УКРІНФОРМу міністра екології та природних ресурсів України Олега Проскурякова.

- Тема видобування сланцевого газу в Україні є зараз дуже популярною з огляду на необхідність диверсифікації джерел енергопостачання. Водночас не бракує застережень з приводу потенційних загроз довкіллю. Чи можете ви, пане міністре, сказати, що зараз уже прораховані всі ризики, всі плюси і мінуси розробки родовищ, та необхідний баланс між метою і засобами буде досягнуто?

- Уряд не допустить заподіяння шкоди екології регіонів, де планується організувати видобуток сланцевого газу. Це принципове питання.

Мінприроди України жорстко контролює геологічну стадію розробки сланцевого газу і зробить все можливе для скорочення екологічних ризиків до нуля. Зазначу при цьому, що норми українського законодавства щодо дотримання інвесторами природозахисних гарантій набагато жорсткіші, ніж у Європі.

Хочу ще раз наголосити, що перш ніж приступати до розробки та видобутку сланцевого газу буде проведено кілька експертиз: державна, яку організує Мінприроди, громадська, і за необхідності - міжнародна. Але на даному етапі мова йде тільки про підписання угод про розподіл продукції, а підписанням договору ніяку воду і землю зіпсувати не можна, про що сьогодні безапеляційно заявляють деякі громадські та політичні діячі. Тут більше політики, ніж екології. Потрібно розуміти, що розробка джерел нетрадиційних видів енергії несе певне навантаження на навколишнє середовище, як і хлорування води чи видобуток вугілля. Але завдання Мінприроди України зробити так, щоб компанії-розробники виконали всі умови договору, і я запевняю жителів Донбасу, Харківської, Львівської, Івано-Франківської областей у тому, що екологічні ризики при розробках родовищ сланцевого газу будуть мінімізовані. Ще раз хочу підкреслити: ті, хто сьогодні виступає проти видобутку сланцевого газу, свідомо маніпулюють громадською думкою, і роблять це заради піару та певної своєї економічної вигоди.

- Україна серед тих країн, які зазнали значного техногенного впливу за останні десятиліття. Через відверто споживацьке ставлення до природи у нас уже просто зникли окремі річки, ліси, водойми, браконьєрськи винищується тваринний світ, ерозія руйнує грунти. Що протиставляєте цьому як міністр екології, які першочергові завдання ставите у сфері охорони довкілля, чи знаходите розуміння в уряді, у законодавців?

- На сьогодні першочерговими завданнями міністерства у сфері раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є удосконалення законодавства. В цьому році ми розробили два законопроекти. Це проект Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України» (щодо посилення вимог стосовно охорони довкілля під час вирішення питань вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок). Він спрямований на збереження цінних природоохоронних територій та покращення стану довкілля. Зараз документ готується для подання на розгляд Кабінету Міністрів України. Є також проект Закону України «Про внесення змін до Земельного і Водного кодексів України щодо земель водного фонду», мета якого - спрощення та здешевлення процедури встановлення меж прибережних захисних смуг навколо водних об'єктів. Цей законопроект уже подано на розгляд уряду.

Орієнтиром у сфері збереження біо- та ландшафтного різноманіття для нас є впровадження Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, яка передбачає збільшення площі земель країни з природними ландшафтами до рівня достатнього для збереження їх різноманіття. Це дозволить сформувати територіально єдину систему, здатну забезпечити можливість природної міграції видів, збереження природних екосистем та біорізноманіття.

Ще одне актуальне питання: раціональне використання лісових та інших рослинних ресурсів. У березні міністерство своїм наказом затвердило регламент надання до Мінприроди інформації щодо всіх суцільних рубок, які проводяться в лісах України всіма постійними користувачами та власниками лісів. Ця інформація опрацьовується нашими фахівцями, в тому числі із застосуванням методів дистанційного зондування, що дозволить посилити якість державного контролю за рубками.

Зазначу також, що Мінприроди вкрай занепокоєне ситуацією, пов'язаною із почастішанням випадків жорстокого поводження з тваринами, які набувають широкого резонансу серед громадськості та висвітлюються в ЗМІ. Зараз завершуємо підготовку до ратифікації Європейської конвенції про захист домашніх тварин, що дозволить наблизити національне законодавство до законодавства країн ЄС та продемонструє готовність України дотримуватись високих європейських стандартів з метою захисту тварин.

- В Україні площа заповідників і національних парків становить, за деякими даними, менше 1% території країни - це найменший показник серед країн Європи. Які перспективи розвитку, створення заповідних територій, які нові законодавчі акти потрібні у цій сфері?

- Ця інформація не відповідає дійсності, бо природно-заповідний фонд України складається з 8029 територій та об'єктів загальною площею 3,92 млн га, що становить 6,05% від території країни. Але ж у Європі, до якої наближується Україна, показник заповідного фонду на рівні 15%, і ми намагаємось досягти таких стандартів. Парламентом прийнято Закон «Про основні принципи (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», згідно з яким площа територій та об'єктів природно-заповідного фонду має становити 10% від площі країни.

У 2013 році також планується завершити підготовчу роботу щодо створення національного природного парку «Мале Полісся», розширення природного заповідника «Єланецький степ». Активно створюються національні природні парки - «Нижньодніпровський», «Нобельський», «Соколині Гори» (робоча назва «Надслучанський»), «Верхнє Побужжя», «Західне Побужжя».

У цьому контексті варто нагадати, що Мінприроди України разом з Державним агентством України з управління зоною відчуження активно працює над створенням біосферного заповідника на території зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення.

Створення такої природоохоронної території привертає особливу увагу представників інших держав, міжнародних фондів та громадськості до зони відчуження і необхідності збереження особливого природного середовища, яке сформувалося тут за останні десятиліття. Мінприроди вважає, що на території відчуження має бути суттєво посилена природоохоронна функція. У цьому напрямку можна скористатися позитивним досвідом сусідньої Білорусі, яка також активно працює у сфері охорони довкілля в зоні відчуження. У 1988 році там на площі 215 000 гектарів створено Поліський радіаційно-екологічний заповідник, де працює близько 700 фахівців, а вченими заповідника реалізуються спеціальні наукові програми з вивчення динаміки перерозподілу радіонуклідів в грунтах, рослинах та тваринах, проводиться аналіз радіоекологічного стану водних об'єктів. Вважаю, що Україна також має усі можливості для створення великого науково-дослідницького майданчику у зоні відчуження, тим більш, що велику цінність тут має тваринний світ. У межах заказника спостерігається особливе різноманіття птахів - близько 253 видів, 37 з яких занесені до Червоної книги України. Це - лелека чорний, орлан-білохвіст, сапсан, журавель, корольок жовтоголовий. Широко представлена і теріофауна - заєць-біляк, видра річкова, рись звичайна, борсук, горностай, норка європейська... Слід також згадати рідкісний вид - кінь Пржевальського, який був успішно акліматизований в межах зони відчуження. На території заповідника також здійснюються заходи з лісовідновлення, відтворення рідкісних та зникаючих видів тварин.

- У ході 4-ї міністерської конференції "Петерсбергський кліматичний діалог", яка проходила на початку травня у Берліні, Ви не виключили можливості укладання нового міжнародного договору щодо обмеження викидів в атмосферу парникових газів, який замінить Кіотський протокол. Коли це може статися? Яка необхідність перегляду позицій Кіотського протоколу?

- На відкритті "Петерсбергського діалогу" канцлер Німеччини Ангела Меркель закликала укласти новий міжнародний договір про захист клімату до 2015 року, і я вважаю цю дату цілком реальною. Зараз в світі існує розуміння того, що нова угода про скорочення викидів СО2 необхідна, проте країнам важко виробити загальну позицію. Хочу зазначити, що точка зору України в цьому питанні на міжнародному рівні врахована. Ми беремо активну участь в обговоренні цього питання, і до нашої думки прислухаються.

Тому українська делегація планує взяти участь в роботі наступної конференції ООН щодо захисту клімату, яка відбудеться в листопаді у Варшаві під польським головуванням. Як і торік, ми маємо намір знов виступити спільним курсом з нашими польськими колегами.

- Україна активно розвиває проекти «зелених інвестицій», передовсім з Японією. Як Ви можете оцінити досвід такого співробітництва, зокрема, з японською компанією НЕДО?

- Вважаю це дуже ефективним напрямком роботи між Україною та Японією. Проекти «зелених інвестицій» були схвалені на рівні Прем'єр-міністра України Миколи Азарова під час недавньої зустрічі с послом Японії, представниками компанії НЕДО.

Станом на 1 квітня 2013 року освоєно 1,7 млрд грн (або 36% від загальної кількості коштів за Схемою зелених інвестицій). З них на 578 млн грн профінансовано проекти у соціальній сфері, які вважаю головними: теплосанація закладів освіти та охорони здоров'я у всіх регіонах України, будівництво очисних споруд з очищення шахтних вод шахти ім. П.Войкова у м.Свердловську Луганської області, реконструкція котельні кварталу №165 з впровадженням теплових насосів у м.Дзержинську Донецької області.

Головна мета таких проектів - скорочення споживання паливно-енергетичних ресурсів та відповідно викидів парникових газів, а також поліпшення соціально-побутових умов населення.

За договорами продажу одиниць установленої кількості викидів парникових газів з японською стороною погоджено 536 проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій у 24 регіонах України загальною вартістю 3813,5 млн грн та очікуваними щорічними скороченнями викидів парникових газів 116,9 тис. т СО2-екв.

- На який обсяг інвестицій може розраховувати Україна за участі у Міжнародній конференції країн басейну Чорного моря, яка планується восени 2013 року? Які сфери тут можна вважати пріоритетними, на Ваш погляд?

- Наша країна зацікавлена у розвитку комплексної чорноморської співпраці, використанні досвіду ініціативи Єврокомісії «Блакитне зростання» з забезпечення сталого використання морських ресурсів й прогресу морських та берегових економік. Стратегічними питаннями співпраці з ЄС є активне залучення «зелених інвестицій», у тому числі в рамках стратегій та планів Єврокомісії щодо інвестування у так звану морську Європу. За програмою реалізації стратегії «Блакитного зростання» на період до 2020 року у Чорноморському регіоні перспективно, я вважаю, запроваджувати спільні проекти з альтернативної енергетики, розробки корисних копалин з морського дна, використання біологічних ресурсів морського дна. До речі, Україна виступає ініціатором і учасником низки стратегічних проектів в басейні Чорного моря, у тому числі в галузі розробки корисних копалин на окремих ділянках шельфу. Усі ці проекти орієнтовано на покращення інфраструктури, інвестиційного клімату та створення нових робочих місць у Чорноморському регіоні. Також інтерес інвесторів викликає розвиток прибережного туризму, а Україна має що запропонувати в цій сфері.

- Пане міністре, цього року Ви здійснили робочий візит до Канади, де брали участь у міжнародному форумі Methan-Expo 2013, також провели низку зустрічей з представниками великого бізнесу, зокрема щодо розвитку альтернативної енергетики. Які підсумки цих переговорів, чи можна очікувати надходження канадських інвестицій на український енергетичний ринок?

- Форум Methan-Expo 2013 є ключовим міжнародним заходом у сфері видобутку метану та альтернативних джерел газу, платформою для обговорення питань розвідки, видобутку, формування стратегії компаній у цій сфері, а також мінімізації негативних впливів на довкілля. Він зібрав учасників більш як з 60 країн світу, серед яких були представники Мінприроди України. Наша делегація брала участь у ключових засіданнях керівного комітету, регіональних груп та секціях форуму з питань нетрадиційного газу та метану.

Як відомо, диверсифікація джерел енергопостачання - один з пріоритетів уряду та одне з ключових завдань, поставлених Президентом України Віктором Януковичем. Тому на майданчиках форуму українська сторона презентувала шляхи зменшення у найближчій перспективі зовнішньої енергозалежності України. У цьому контексті наразі оновлюється Національна енергетична стратегія на період до 2030 року, яка передбачає серед іншого забезпечення незалежності регулювання та створення стимулів для підвищення енергоефективності. Програма ж економічних реформ на 2010-2014 роки, що реалізується урядом України акцентує увагу на залученні іноземних інвестицій, досягненні прозорості та посиленні конкуренції у галузі енергетики. Тому у контексті інвестиційного співробітництва українська сторона запросила канадський уряд і компанії більш активно розглянути можливість приходу на український енергетичний ринок, особливо у сегмент альтернативних джерел енергії та газу.

- Якщо повернутися до наших реалій, не один рік екологи говорять про небезпеку розробки Хотиславського кар'єру у сусідній Білорусі, що загрожує екології Шацьких озер на Волині. Як відомо, Мінприроди України замовило проведення моніторингу стану довкілля з метою оцінки транскордонного впливу діяльності Хотиславського кар'єру на основі даних дистанційного зондування Землі. Чи є якісь результати цього дослідження? Чи проводить Міністерство консультації з білоруською стороною з цього питання?

- Мінприроди України ще у листопаді 2009 року ініціювало виконання білоруською стороною міжнародних норм та дотримання процедури, передбаченої Конвенцією Еспоо. Україна наполягає на можливості брати участь у громадських слуханнях з питань оцінки впливу на навколишнє середовище розробки крейдяного родовища в Малоритському районі Брестської області.

28 січня 2010 року відбулися двосторонні українсько-білоруські консультації з питань виконання процедур відповідно до вимог Конвенції Еспоо, які закінчилися підписанням протоколу двосторонніх українсько-білоруських консультацій з питань виконання процедур відповідно до Конвенції.

Згідно з цим документом відбулися громадські слухання з питань ОВНС проекту у Луцьку, також проводились експертні консультації щодо оцінки впливу на навколишнє природне середовище в транскордонному контексті. За результатами співпраці з громадськістю було вирішено, що у разі заподіяння шкідливого транскордонного впливу на навколишнє середовище, білоруська сторона зобов'язується «утриматися від реалізації цього проекту, адекватно й ефективно забезпечити відшкодування збитків».

Було вирішено здійснювати спільний комплексний екологічний моніторинг впливу розробки другої черги родовища «Хотиславське». Програму моніторингу поверхневих і підземних вод на території Республіки Білорусь в районі другої черги родовища було офіційно передано білоруській стороні. Україна зі свого боку запропонувала пілотний проект з постпроектного аналізу за участю міжнародних експертів. Після засідання Робочої групи Конвенції Еспоо (24-26 квітня 2012 року) було прийняте рішення підтримати підготовку та реалізацію проекту. Шляхи реалізації координатори Програми ООН разом з делегацією України обговорили на профільному семінарі у квітні цього року. Семінар об'єднав зусилля українських, білоруських та польських представників центральних та місцевих органів влади, неурядових організацій та експертів у області ОВНС та поверхневих і підземних вод.

За результатами семінару започатковано проведення комплексного, а не тільки гідрологічного екологічного моніторингу, створено українсько-білоруську робочу групу, узгоджено порядок звітування та обміну результатами. Також на вимогу української сторони рекомендовано здійснювати короткотерміновий та довготерміновий прогнози, які будуть публікуватися на веб-сайтах Мінприроди України та Республіки Білорусь. - Дякую за розмову.

Отзывы и комментарии

Написать отзыв
Написать комментарий

Отзыв - это мнение или оценка людей, которые хотят передать опыт или впечатления другим пользователями нашего сайта с обязательной аргументацией оставленного отзыва.
 
Ваш отзыв поможет многим принять правильное решение

. Пожалуйста, используйте форму отзывов для оценок и рецензий, для вопросов и обсуждений - используйте форму комментариев, а не отзывов

Не допускается: использование ненормативной лексики, угроз или оскорблений; непосредственное сравнение с другими конкурирующими компаниями; безосновательные заявления, оскорбляющие деятельность компании и/или ее услуги; размещение ссылок на сторонние интернет-ресурсы; реклама и самореклама.

Введите email:
Ваш e-mail не будет показываться на сайте
или Авторизуйтесь , для написания отзыва
Отзыв:
Загрузить фото:
Выбрать

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов. Для оценок и рецензии используйте форму отзывов

Новости компаний
10:55, Сегодня
Ответственный за раздел
Матусевич Артур Вадимович
Журналисты сайта 0522.ua к вашим услугам.

Пишите нам, звоните, сообщайте о городских новостях и событиях - мы надеемся, что с Вашей помощью горожане узнают о жизни Кропивницкого больше.

Вместе с Вами мы сделаем наш город лучше!


Редакция 0522.ua:

E-mail: news@0522.in.ua