«Історія та звичаї села Хведварь у розповідях і піснях Марії Кузьменко»

18 червня о 15.00 у відділі мистецтв ОУНБ ім. Д. Чижевського відбудеться презентація книги фольклориста Олександра Терещенка «Історія та звичаї села Хведварь у розповідях і піснях Марії Кузьменко» (видання 2012 року, Київ, спільно з Національною Музичною Академією України)

Матеріали книги вживу ілюструватиме фольклорний ансамбль Кіровоградського музичного училища (керівник Наталя Терещенко) та етногурт «Дике Поле».

У основі цієї монографії – документальні записи, здійснені автором під час фольклорних експедицій 1995 року в селі Підлісному Олександрівського району (колишньому Федварі).

Респондент – місцева жителька Марії Федорівна Кузьменко, 1924 року народження, людина феноменальної пам’яті та великого співацького хисту. Пропонована збірка містить близько 200 пісень, записаних від неї: зимові, веснянки, купайло, весільні, колискові, забавлянки, псальми, романси… «Я міліон пісень знаю, а може й більше...» казала Марія Федорівна. І справді, в її репертуарі – чумацькі, рекрутські й солдатські, строкові, тужливі та жалібні, вулишні, глупосні – старовинні й новіші, тутешні й завезені.

Крім пісень читач знайде у книзі колоритні спогади та розповіді «про все на світі»: про давній уклад – свята й будні цілого року, легенди про підземні скарби, оповідання, де історичні реалії примхливо перемішані із народною фантазією: міфічний Хведь-вор, на честь якого ніби назване село; Пушкін, що буцім-то сватав дочку Раєвських Машу, а та йому відмовила… Про місцевого уродженця, народного артиста України, Гната Юру. Про лірників, які ще у міжвоєнний час співали на тутешніх ярмарках побожних пісень і псальм. Про весілля (в тому числі й так звані сороміцькі пісні, співані в понеділок), проводи до війська, зрештою про початок і кінець буття.

Автор даної роботи, відомий кіровоградський фольклорист О. Терещенко –-етномузиколог, науковий співробітник Музею музичної культури ім. К. Шимановського. Понад двадцять років досліджує традиційну музику Передстепового Правобережжя. У численних експедиціях ним та його учнями записано більше десяти тисяч народних пісень та награвань, багато з яких опубліковані у фольклористичних збірках на на CD.