Експозиція «Незагоєна рана» до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

21 червня 2013 року в Кіровоградському обласному художньому музеї було розгорнуто експозицію «Незагоєна рана» до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Ця дата відзначається згідно Указу Президента України N 1245/2000 від 17 листопада 2000 року «з метою всенародного вшанування пам'яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності».

Велику війну і велику біду приніс українському народові світанок 22 червня 1941 року. Приголомшлива звістка, повідомлена цього суботнього дня у виступі по радіо наркома закордонних справ В’ячеслава Молотова, розколола вітчизняну історію на три епохи: довоєнну, воєнну й повоєнну.

Дуже важливе місце в планах німецького командування відводилося загарбанню в найкоротші строки України з її величезними сировинними ресурсами та родючими землями. Саме в такий спосіб нацистське керівництво сподівалися посилити воєнну економіку Німеччини, створити вигідний плацдарм для швидкої перемоги над СРСР, для досягнення світового панування. Реалізуючи план «Барбаросса», в Україну вдерлися війська групи армій «Південь» – три німецькі армії (6, 17 і 11-а), 1-а танкова група, дві румунські армії, словацький та угорський корпуси. 23 червня 1941 року берлінське радіо урочисто повідомило всьому світові, що концентрація військ на радянсько-німецькому кордоні є «найбільшою за всю історію людства».

В експозиції представлено роботи з фондів Кіровоградського обласного художнього музею, присвячені початковому етапу Великої Вітчизняної війни.

На живописних полотнах художника-земляка, учасника Громадянської та Великої Вітчизняної воєн Петра Кодьєва (1899-1968) «Сполох» (1954) та «Окупація» (1950) відображено трагізм перших годин війни та хижацький грабунок мирного населення, що здійснювався нацистами на окупованих територіях.

Картини, створені за гарячими слідами військових подій, особливо цінні своєю достовірністю. В експозиції представлено дві роботи, написані саме в роки війни – картини Феодосія Бочкова (1901-1952) «Прифронтова ніч» (1943) та АмшеяНюренберга (1887-1979) «Фашисти в музеї» (1943).

Живописні твори художників-земляків Олександра Фойницького (1886-1973) «Корабель тоне» (1962) та Леоніда Корнєєва (1922-2010) «Висота» (1995) показують, яку ціну мусили платити солдати і офіцери Червоної армії за прорахунки військово-політичного керівництва держави у перші місяці війни.

Доля України та її народу склалася так, що вони опинилися в епіцентрі смерчу війни. Доведеним історичним фактом є те, що населення України не було єдиним і«монолітно згуртованим навколо комуністичної партії та радянського уряду». Однак, у цій народній за своєю суттю війні, мільйони українців захищали від іноземного поневолення не сталінський режим, НКВС і ГУЛАГ, а передусім власне життя, свої родини, домівки, культуру, спосіб життя, одним словом – Батьківщину.

Володимир Мороз – науковий співробітник

Кіровоградського обласного

художнього музею