• Головна
  • Виставка «Шлях до милосердя» в Кіровограді
17:30, 3 липня 2013 р.

Виставка «Шлях до милосердя» в Кіровограді

26 червня 2013 року у відділі Кіровоградського обласного художнього музею - картинній галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна» відбулося відкриття виставки «Шлях до милосердя».

Співорганізаторами виставки є Кіровоградська обласна благодійна організація «Відкрите серце», Державний архів Кіровоградської області та Кіровоградський обласний художній музей.

Основу експозиції складають фотороботи, присвячені людям, які потребують паліативної допомоги. Фото представлені на виставці зроблені у Івано-Франківському хоспісі, у Кіровоградському притулку «Милосердний самарянин» та у Кіровоградському обласному протитуберкульозному диспансері.

Паліативна та хоспісна допомога передбачає вільний доступ людей, які живуть із болем, до знеболюючих препаратів.

У 80-і роки XX століття в світовій медицині з’явилися нові терміни: паліативна медицина, паліативний догляд, паліативна допомога, паліативне лікування. Основними завданнями такої медицини є:

- забезпечення гідного завершення земного життя;

- знеболення та пом’якшення інших симптомів, що турбують хворого;

- підтримка у хворого прагнення до життя, визначення смерті як природного процесу;

- психологічна та духовна підтримка хворого;

- забезпечення системи заходів, що підтримують у хворого здатність якомога триваліше вести активне життя, аж до самої смерті;

- забезпечення допомоги сім’ї хворого під час його хвороби, а також його смерті.

За інформацією сайту «StopБіль» (сайт діє за підтримки Міжнародного фонду «Відродження») кожного року майже 428 тисяч осіб в Україні потребують знеболення та паліативної допомоги для полегшення симптомів невиліковних хвороб. Такими є дані міжнародного дослідження в якому активну участь приймали і українські громадські активісти. Вони спілкувалися з пацієнтами та медичними працівниками, фахівцями зі структур охорони здоров’я та наркоконтролю. Вивчали закони і нормативно-правові акти, спостерігали за проведнням процедур. Зібрані свідчення довели: права пацієнтів в Україні систематично порушуються. Існуюча система доступу до знеболення прирікає їх на невиправдані страждання та принизливе для людської гідності поводження. Намагаючись забезпечити належний догляд, родичі та близькі пацієнтів проходять через тяжкі моральні та психологічні випробування, що за своєю силою можуть бути прирівняні до тортур. Саме тому відкриття цієї виставки приурочується відзначенню 26 червня Міжнародного дня на підтримку жертв тортур.

На сьогодні в Україні налічується близько 20 хоспісів та центрів паліативної допомоги, що діють на різних засадах: державні, благочинні, комунальні. Звичайно, не всі вони відповідають міжнародним стандартам паліативного догляду. Але те, що вони є - означає тільки одне: полегшення людських страждань, виконання чиєїсь останньої волі і спокій хворого на останній земній дорозі, адже в сучасних реаліях паліативної медицини все більше уваги приділяється саме догляду, психологічній підтримці хворого та їх близьких.

Саме такій діяльності присвячується окремий блок експозиції, основу якого складають документи та матеріали, надані Державним архівом Кіровоградської області про спеціалізовані медичні заклади, які існували у Єлисаветграді у ХІХ – поч. ХХ ст.

Як свідчать документи середини ХІХ століття у місті почали засновуватись заклади громадської опіки – так звані богадільні, назва яких походить від словосполучення «Бога поділяючи». Ці соціальні установи (міська християнська богадільня - найстаріший заклад такого типу; єврейська богадільня; богадільня, збудована коштами купця Д.І.Купченка; лазарет та ін.) були призначені для убогих, калік, немічних, які утримувались тут до смерті. За не надто велику платню, а іноді й безкоштовно до богаділень приймали і невиліковно хворих, божевільних. Існували також спеціальні заклади подібного типу для «увечных воинов» Богадільні здатні були утримувати в середньому до 70 – ти осіб. Такі установи можна вважати прообразами сучасних хоспісів. Звіт лазаретного відділення богадільні, представлений в експозиції, свідчить про те, що тут утримувались онкологічні хворі, хворі на туберкульоз та інші, важкі і невиліковні на той час хвороби. Наскільки важливими і життєво необхідними були такі заклади, свідчать численні клопотання або самих бажаючих потрапити до богаділень, або ж членів їх сімейства, яким було важко утримувати вдома немічного і хворого родича. Такі звернення, які також представлено в експозиції направлялись на розгляд Єлисаветградської міської управи - це своєрідні крики про допомогу, які збереглися у архіві задля того, щоби бути мовчазними і водночас дуже промовистими свідками людської біди, яка у всі часи подібна і однаково потребує милосердного відношення. Серед документів, які знаходяться в експозиції – також і документи Єлисаветградського місцевого комітету Російського Товариства Червоного Хреста, які свідчать про доволі значний внесок Товариства у справу милосердя і доброчинності. Навіть персонал для роботи в подібних закладах проходив спеціальну підготовку. Найголовніше те, що, окрім фахової підготовки, яка була ґрунтовною (викладали на сестринських курсах найфаховіші лікарі міста), надзвичайна увага приділялася релігійному та моральному вихованню сестер милосердя. У історичному нарисі діяльності Товариства йдеться про те, що із майбутніми сестрами милосердя постійно працював священик, відвідування служби Божої для них було обов’язковим, а у гуртожитку, де мешкали сестри, був заведений чудовий звичай постійно підтримувати вогонь у лампадці перед святими образами.

Тож сьогодні безумовно треба звернутися до позитивного історичного досвіду існування подібних спеціалізованих медичних закладів.

У відкритті виставки взяли участь:

- заслужений лікар України, кандидат медичних наук, голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства, головний лікар Кіровоградського обласного онкологічного диспансеру Костянтин Яриніч;

- начальник управління охорони здоров’я Кіровоградської міської ради Оксана Макарук;

- настоятель Храму на честь святого великомученика і цілителя Пантелеімона Кіровоградської Єпархії Української Православної Церкви Протоієрей Ігор Кокошко;

- головний позаштатний фахівець з паліативної та хоспісної медицини управління охорони здоров’я облдержадміністрації, лікар - анестезіолог вищої категорії Кіровоградського обласного онкологічного диспансеру Михайло Макаревич;

- лікар-онколог Кіровоградського обласного онкологічного диспансеру Андрій Гардашніков;

- директор Державного архіву Кіровоградської області, голова Кіровоградської обласної організації національної спілки краєзнавців України, член правління благодійної організації «Центрально-українська Православна Духовно-соціальна Академія» Олег Бабенко;

- начальник відділу інформації та використання документів Державного архіву Кіровоградської області Олена Трибуцька;

- голова правління Кіровоградської БО «Відкрите серце», співавтор проекту, автор представлених в експозиції фотографій, ініціатор відкриття виставки в м. Кіровограді Аліна Ярославська;

- віце-президент Українського Національного комітету Міжнародної Ради Музеїв (ІКОМ України), директор Кіровоградського обласного художнього музею Тетяна Ткаченко.

Сподіваємося, що спільними зусиллями влади, лікарів, громадськості, меценатів та небайдужих громадян в нашому місті найближчим часом з’явиться вкрай необхідний регіону спеціалізований медичний заклад – хоспіс.

IMG_7034

 

IMG_7004

 

IMG_7005

 

IMG_7031

 

IMG_8877

 

IMG_8893-2

 

2

 

0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити

Коментарі

Оголошення
live comments feed...