У Кіровоградському обласному художньому музеї розгорнуто експозицію творів художника-земляка Віктора Шульги

7 листопада у Кіровоградському обласному художньому музеї розгорнуто експозицію творів художника-земляка Віктора Шульги (1923-2005) до 90-річчя від дня народження.

Поет, художник, журналіст Віктор Андрійович Шульга народився 7 листопада 1923 року в місті Новомиргород Кіровоградської області. Брав участь у Великій Вітчизняній війні. Захоплення образотворчим мистецтвом стало поштовхом для вступу до Одеського художнього училища в 1946 році, втім, через два роки він змушений був полишити навчання і повернутися на свою малу батьківщину. Будучи різнобічно обдарованою особистістю, малював картини, писав статті та вірші. Автор сотень живописних та графічних робіт (пейзажів, портретів, натюрмортів), Віктор Шульга майже все життя пропрацював у новомиргородській районній газеті «Червона зірка». У 1995 році вийшла книга його поезій «На тихій пристані».

В експозиції представлені різножанрові твори художника з фондового зібрання Кіровоградського обласного художнього музею.

«Автопортрет» (1969) у теплих тонах показує нам, з одного боку, статечну людину середнього віку, з іншого – іронічний погляд примружених очей видає жартівливу вдачу портретованого.

Малюючи дівчину, яка з життєрадісною усмішкою зустрічає новий день на картині «Юність» (1970), майстер, ймовірно, надихався образом Ассоль з повісті-феєрії О. Гріна «Алые паруса».

У живописному пейзажі «Новомиргород» (1981) помітний вплив творчості близького друга В. Шульги, художника-земляка Володимира Федорова (1920-1986).

Слушну думку Оскара Уайльда про прості задоволення, які є останнім прихистком для складних натур, чудово ілюструє жанрова сценка з життя рибалки «І таке буває…» (1965).

Помітний слід у творчості Віктора Шульги залишила шевченківська тематика.«Тарас Шевченко запав мені в душу з дитячих літ і мені захотілося побувати на батьківщині Кобзаря», – писав Шульга. Після подорожі у середині 60-х і на початку 70-х років шевченківськими місцями, художник створив серію робіт, присвячених Великому Кобзарю. В експозиції представлено графічний етюд «Дзвіниця церкви XVII століття, яку малював Т.Г. Шевченко для журналу «Живописная Украина» (із серії «По шевченківських місцях», 1972).