Кіровоградщина зустріла 44-і «Вересневі самоцвіти»

Осінь до Кіровоградщини приходить не лише зі щедрими врожаяма, а й зі знаковими подіями у культурно-мистецькому житті краю, і найперша з них – це Всеукраїнське свято театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти».

Вже 44 роки поспіль Хутір Надія гостинно зустрічає жителів області та гостей з інших регіонів саме з нагоди «Вересневих самоцвітів». Про театральних діячів мова не йде, адже сюди вони приїздять не просто як до рідного дому, для них це своєрідний храм мистецтва, місце, де зароджувався український професійний театр.

Цього дня музей-садиба Карпенка-Карого перетворюється на справжній вулик – тут діти і дорослі (і якщо погода не досить балує теплом для вишиванок, то принаймні аксесуари у патріотичних колярах прикрашають одяг чи не кожного, хто завітав на Хутір), тут гамірно і весело – добрий настрій гарантовано має кожен серед присутніх. Адже на самих лишень підходах до садиби кіровоградські майстри розложили свій крам і найвибагливіший поціновувач декоративно-ужиткового мистецтва зможе знайти тут щось цікаве і для себе. Різноманітні техніки вишивки, гаптування, різьби по дереву, аби все запам»ятати виставку необхідно обійти не один раз. Особливою популярністю користувалися вінки та обідки хендмейд разом із жовтоблакитними браслетами і брошками, зробленими зі стрічьок.
А біля центрального входу на всі лади виграють троїсті музики. І в який би куточьок садиби ти не поткнувся далі цього дня, мистецтво тебе наодинці з природою і власними думками не залишало ні на мить, такий-бо день то був, святковий. З десяток різноманітнітних майданчиків, а серед них - музичний, поетичний, меморіальний, живописний, розгорнули організатори свята на Хуторі Надія. Але, певно, що балом правили – музи театру, своїми творчими доробками ділилися актори обласного лялькового театру, студії «Маска», театру «Резонанс». Така програма свята передувала урочистостям. І хоча в рамках «Вересневих самоцвітів» театрали мали змогу переглянути вже три вистави, починаючи із середи, все ж офіційне відкриття свята відбувається на вихідних, незмінно на Хуторі Надія.
Цього року честі відкрити «Вересневі самоцвіти» була удостоєна народна артистка України Лариса Кадирова. І в цьому вже можна простежити певний символізм, закладений організаторами, адже цьогорічне всеукраїнське театральне свято присвячене 120-річчю з дня народження видатної жінки-актриси Марії Заньковецької. Багато цього дня згадували про її життєвий та творчий шлях, у цьому контексті говорили і про молодих кропивничан - продовжувачів традицій корифеїв загалом, і Заньковецької зокрема.
А ще не оминули увагою і ті страшні події, що переживає зараз уся Україна. От і заступник голови облдержадміністрації Віта Атаманчук, вітаючи присутніх, висловила переконання, що український дух, талант, генетичний код загалом, як не вдалося знищити кілька століть тому, так цього не вдасться нікому зробити і зараз.
- Український театр, як і Україна в цілому, народжувалися у боротьбі. У боротьбі за право на своє існування, за право на постановки українською мовою, зрештою – за саме життя. Я радію і горда тим, що як би нас не гнобили і не заброняли усе українське – ми вистояли і продовжуємо жити і творити далі. Наші українські гени, навіть коли нас нищать фізично, вони пробиваються у живуть, і це яскраво доводить, наприклад, молода зміна кропивничан. Тарас Григорович Шевченко закликав: «Борітеся – поборите». На подолання нинішньої навали, на перемогу над комплексами меншовартості, я переконана, нас надихатиме саме українське мистецтво, - наголосила Віта Атаманчук.
Продовжилися урочистості традиційно на Театральному полі дійством у виконанні акторів обласного театру ім. М.Л. Кропивницького за участі також Лариси Кадирової «Велетень і талант», що присвячувалось Марії Заньковецькій. Там же відбулося нагородження переможців 55-го огляду-конкурсу аматорських театральних колективів «Театральна весна Кіровоградщини», які опсіля мали змогу представити свій творчий доробок на розгляд публіки. А завершилося свято концертом Київського академічного обласного музично-драматичного театру ім. П.К. Саксаганського.