В Кіровоградському обласному художньому музеї у залі сакрального мистецтва розгорнуто експозиціюдо Хрещення Ісуса Христаз фондового зібрання музею.
Хрещення Господнє – одне з найбільших і найдавніших свят християн. Його стали відзначати з кінця ІІ – початку III ст. У давнину це торжество називали Єпіфанією (грец. «явлення»), бо, як сказано у Євангелії, у день Хрещення Господнього Бог прийшов, щоб явити людям Світло істини. У IV ст. на Сході в ці дні відбувалося водне хрещення оголошених (дорослих, які пройшли навчання основ християнської віри – оголошування). Церква розглядає Хрещення Господнє як «свято просвіти» народів. Його ще називають Йорданню – від назви ріки Йордан у Палестині, де Ісус прийняв хрещення від Іоанна Предтечі. Кожного року в цей день здійснюється обряд освячення води на згадку про водне хрещення Спасителя, звідси ще одна народна назва свята – Водохреще або Водосвяття. А назва Богоявлення походить від того, що при Хрещенні Господа явилась Божественна Трійця – Бог у трьох іпостасях: Отець – у голосі, Син – у плоті, Дух Святий – у вигляді голубки.
Про Хрещення Господнє оповідується в усіх чотирьох Євангеліях (Мт. 3:13–17; Мр. 1:9–11; Лк. 3:21–23; Ів. 1:33–34). Саме на цій розповіді базується канонічна іконографія сюжету «Хрещення Господнє».
Дослідники історії Вселенської Церкви вважають, що іконографія Богоявлення почала розвиватися в IX ст., одразу після тяжкої доби іконоборства, хоча зображення Хрещення зустрічаються і в пам’ятках IV–V ст. Традиційно образи Хрещення святкові й урочисті, що відповідає значущості події, величності празника.
В експозиції представлено ікону «Хрещення Ісуса в Йордані або Богоявлення Господнє» (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.).