Ми так довго чекали, коли зможемо вже написати, що Макс заступив в бокс на аутоТКМ. Ловили кожне смс від мами з надією на гарні новини. Увесь серпень, як на голках, поки знайшли ліки, реєстрація яких, як на зло відмінилась, саме в той час, коли ми готові були їх викупити. Знайшли, викупили, передали, видихнули... Ніби можна трохи заспокоїтись і надіятись на гарні новини.
Вересень. Макс застудився і за два дні до того, як мали оформлюватися у віддіення знову їде додому. Лікувати застуду. Поки лікували застуду прийшов час контролю на Гепатити... і знову засада - завищені печінкові і позитивні проби на гепатит... Проте, після перевірки у інфекціоніста, Макса все ж чекають в Інституті раку. В його тодішньому стані можна було починати підготовку до аутоТКМ, адже клітини вже були набрані і підготовлені. 8 жовтня ми пишемо: " Максик завтра "заходить в бокс"! А це значить, що завтра розпочнеться дуже складний етап в його житті! А це значить, що йому буде дуже потрібна підтримка!"
Та на другий день подзвонила мама Аня... Завжди в бойому настрої, завжди тільки з вірою в найкраще, але цього разу голос зовсім розгублений... У Макса дуже високи печінкові проби... Починати ТКМ не можна... Відкладати теж, бо минулого разу набрали велику кількість клітин і їх термін використання близький до завершення... Здавалося б, ситуація просто безвихідна. Але Макса направляють до інфекціоніста. Після консультації приймають рішення підлікувати печінку і пробувати знову. Знову стимуляція, знову забір клітин і знову з вірою і надією в бій!
В четвер мама Максимчика написала, що їх відпустили додому на 2 тижні. Зробили аналіз - поки що клітин зовсім мало, щоб набрати. Потім треба перездати аналізи на Гепатити. Пізніше спробують перевірити життєздатність тих клітиночок, що набрали раніше. Можливо їх можна буде підсадити.
А поки що Макс дома. Почувається нрмально. Робить уроки. Приймає ліки. Передає нам усім привіти, - йдеться у повідомленні.