Більшість людей має один «надійний» пароль: із великою літерою, датою народження і знаком оклику наприкінці. Він стоїть на пошті, в інтернет-магазині, на форумі, куди ви заходили кілька років тому, і в застосунку служби доставки. Проблема не в тому, що цей пароль простий. Проблема в тому, що він один.
Як працює крадіжка через чужий витік
Бази користувачів витікають із різних сайтів, і найчастіше з невеликих, де безпекою ніхто належно не займався. Архів із парами «пошта й пароль» потрапляє в мережу, а далі все відбувається автоматично. Спеціальні програми перебирають ці пари на поштових сервісах, у соцмережах і магазинах. Такий підхід називають підстановкою облікових даних, і людина тут навіть не потрібна.
Виходить, що вашу пошту захищає не її власний пароль, а найслабший сайт, де ви його колись вводили. Якщо в кожного сервісу свій пароль, витік одного так і залишиться витоком одного.
Як перевірити, чи ваша пошта вже «світилася»
Безплатний сервіс Have I Been Pwned дозволяє ввести адресу електронної пошти й побачити, в яких відомих витоках вона траплялася. Якщо список не порожній, а пароль ви не змінювали роками, варто почати саме з цих сервісів. Схожу перевірку виконують і вбудовані менеджери паролів у браузерах Chrome та Firefox: вони попереджають про паролі, знайдені у витоках.
Що таке менеджер паролів простими словами
Це зашифроване сховище, яке відкривається одним головним паролем. Решту паролів програма генерує сама — довгі, випадкові, різні для кожного сайту. Пам'ятати їх не потрібно: менеджер підставляє їх у форму входу.
Є ще одна корисна властивість. Менеджер прив'язує пароль до конкретної адреси сайту. Якщо на сторінці, яка виглядає як ваш банк, автозаповнення раптом не спрацювало, це привід уважно подивитися на адресний рядок. Можливо, ви на фішинговій копії.
Популярні варіанти — хмарний Bitwarden і програма KeePassXC, яка зберігає все в одному файлі на вашому комп'ютері. Обидва мають відкритий код і проходять незалежні перевірки безпеки. Вибір між ними здебільшого залежить від звичок: чи потрібна синхронізація між телефоном і ноутбуком без зайвих налаштувань, чи повний контроль над файлом.
План на один вечір
- Встановіть менеджер паролів і вигадайте головний пароль. Найкраще підходить фраза з кількох не пов'язаних між собою слів. Забудете її — ніхто не відновить, тож запишіть на папері й сховайте вдома.
- Перенесіть паролі з браузера. Chrome і Firefox вміють вивантажувати збережені паролі у файл CSV, а менеджери вміють його імпортувати. Важливо: у такому файлі всі паролі записані відкритим текстом, тож видаліть його одразу після імпорту.
- Вимкніть збереження паролів у браузері, інакше нові паролі осідатимуть у двох місцях.
- Змініть пароль від основної пошти. Через неї відновлюється доступ майже до всього іншого, тому пароль має бути унікальним і згенерованим, а двофакторна автентифікація — увімкненою.
- Далі банки й платіжні сервіси, потім соцмережі й месенджери. Решту можна змінювати поступово, щоразу, коли заходите на сайт.
Не намагайтеся змінити все за один раз. На третьому десятку сайтів терпіння закінчиться, а план так і залишиться незавершеним.
Двофакторна автентифікація — обов'язково
Навіть найкращий пароль може потрапити до шахраїв через фішинг. Другий фактор — код із застосунку-автентифікатора або апаратний ключ — закриває цю діру. Для облікового запису самого менеджера паролів він теж обов'язковий.
Детальніше про те, як вибрати менеджер паролів і перенести паролі з браузера, із порівнянням KeePassXC і Bitwarden, можна прочитати окремо. Головне — почати: один вечір зараз заощадить чимало нервів потім.

