Суспільство живе міфами – Збройні Сили реальністю

Збройні Сили України поступово відроджуються і підвищують свою боєздатність. Та не зважаючи на ряд вжитих урядом заходів, для поліпшення соціальної захищеності військовослужбовців, командування стикається з таким явищем, як небажання виконувати свій конституційний обов’язок і проходити строкову військову службу і військову службу за призовом по мобілізації. Причиною цьому є досить низький рівень престижності служби в Збройних Силах України, а також міфи і стереотипи, які склалися про службу в вітчизняному війську.

Наша країна не перша хто стикається з даною проблемою. Таке питання, як підвищити престижність військової служби, поставало перед кожною країною на певному етапі розвитку. Такий період пережили США під час Громадянської війни 1861-1865 років, коли війна була не популярною, а примусова мобілізація викликали нерозуміння серед населення і навіть бунти. Дана проблема постала у цій процвітаючі країні і під час війни у В’єтнамі. Тоді уряд вжив ряд заходів на покращення соціального пакету військовослужбовцям і соціальних гарантій ветеранів. Це дало певний позитивний ефект. Таким же шляхом пішов і вітчизняний уряд, але стереотипи і негативний імідж служби в Збройних Силах не дали очікуваного результату. Міфи, які склалися у суспільстві, важко побороти. Тож цікаво розбрати самі популярні міфи, які існує серед українців.

Міф перший. «У війську процвітають «нестатутні» відносини, так звана «дідівщина».

Традиція «нестатутних» відносин склалася ще у Радянській Армії і після розпаду Радянського Союзу передалася арміям колишніх союзних республік. Але з переходом Збройних Сил України на контрактну форму такі відносини почали відживати самі по собі. Після оголошення часткової мобілізації та настання Особливого періоду призов на строкову військову службу призупинили. Та для підвищення боєздатності Збройних Сил у 2015 році його відновили. Крім того Указом президента були демобілізовані всі військовослужбовці попередніх призовів, яких не звільнили через дію Особливого періоду. Внаслідок цього таке явище, як нестатутні відносини між молодим поповненням і солдатами, які служили тривалий час, просто перестало існувати. До того ж командування Збройних Сил працює над недопущення виникнення нестатутних відносин і над підвищенням рівня дисципліни серед військовослужбовців. Тож можна сміливо сказати що вищезгадане явище в українському війську дійсно стало міфом.

Міф другий. «Солдатів не забезпечують речовим майном. Форму вони закуповують самі, або її привозять волонтери».

Цей міф склався в нашому суспільстві через сюжети, які висвітлювались у вітчизняних ЗМІ та інтерв’ю з військовослужбовців призваних по мобілізації. Насправді реальна картина була зовсім іншою. Командування відповідально поставилось до екіпіровки призваних. Військова форма одягу була видана кожному без виключення. Питання виникали з іншим. Військовослужбовцям не подобалась військова форма одягу передбачена статутами Збройних Сил України. Кожен хотів мати форму НАТівського стандарту. Також великий попит був на додаткове спорядження, яке не було передбачено жодним статутом українського війська, тому на складах запасів такої екіпіровки навіть теоретично бути не могло. Та не зважаючи на це сучасну форму стандарту НАТО та бронежилети, отримав кожен боєць аеромобільних частин, які були основною ударною силою. Складнішою була ситуація з батальйонами територіальної оборони. Але як завжди на допомогу армії прийшов народ. За допомогою волонтерів воїни були забезпечені усім чого потребували. Але повторюючись – кожен солдат був одягнений за рахунок держави. Більш того, враховуючи досвід бойових дій командування прийняло на забезпечення нову військову форму одягу, яка є результатом довготривалої роботи спрямованої в першу чергу на те, щоб вітчизняний військовий однострій відповідав сучасним міжнародним стандартам, значно підвищивши його якість. Нововведення стосуються парадного й повсякденного однострою, які направлені на підвищення іміджу військовослужбовців. Тож сьогодні військові на сто відсотків забезпечені одностроєм, який відповідає усім сучасним міжнародним стандартам.

Що ж стосується міфу - то його породила звичайне людське зловживання і бажання задовольнити свої дрібні забаганки за рахунок інших.

Міф третій: «Українські військові голодні через погане харчування і виживають за рахунок волонтерів і харчових посилок з дому».

Даний міф на превеликий жаль також є продуктом роботи тих журналістів, які заради сенсації проводили розслідування в яких згущуючи фарби дуже часто перекручували факти.

Проблеми у системі харчування військовослужбовців дійсно виникли, але не через брак продуктів. Навпаки склади були фактично перевантажені різноманітними найменуваннями продовольства. Командування зіткнулось з іншим питанням, яке потрібно було оперативно вирішувати.

У 2010 році в Збройних Силах України була проведена реформа системи харчування, згідно якої їжу готували фірми, які визначались за допомого тендера. Таким чином було дійсно підвищено якість харчування і потреба у військових поварах відпала. Проте з початком АТО було виявлено недоліки даної системи – цивільні кухарі відмовились їхати разом з військовими туди де небезпечно. Тож систематичне харчування воїнів гарячою їжею було під загрозою. Але через деякий час дану проблему було вирішено за рахунок спеціалістів, які були призвані по мобілізації. Окрім того було розгорнуто курси по підготовці військових кухарів, тож дане питання було закрите остаточно і наші бійці ніколи не були голодними.

Та командування не зупинилось на досягнутому і направило свою роботу на запровадження системи харчування, яка б відповідала міжнародним стандартам. Тому у 2015 році було започатковано ряд пілотних проектів в низці військових частин, на флагмані ВМФ ЗСУ фрегаті «Гетьман Сагайдачний» та у Академії Сухопутних військ ім.. Петра Сагайдачного. За результатами даних проектів з 2016 року у системі харчування військовослужбовців буде застосовано ряд удосконалень згідно яких раціон бійців складатиме більш 200 найменувань харчових продуктів, а сам процес видачі їжі побудований на принципі «шведського» столу, коли військовослужбовець вибирає ту страву, яка йому подобається. Дана система функціонуватиме не тільки в місцях постійних дислокацій військових частин, а й у польових умовах, що дійсно виведе вітчизняні Збройні Сили до рівнів стандартів НАТО.

Тож командування Збройних Сил України робить успішні кроки для запровадження в українському війську стандартів НАТО. Крім того вирішено питання із збільшенням грошового забезпечення, яке у 2016 році становитиме від 7 тис. гривень. До того ж в умовах економічної кризи військовослужбовці отримують його стабільно і без затримок. Та не зважаючи на факти суспільство, на жаль, продовжує жити міфами в той час коли Збройні Сили живуть реальністю, яка говорить, що уже зараз служити в Збройних Силах України не просто почесно – а й престижно.