Дмитро Кононченко: «Для нас є величезним плюсом другий рік поспіль зіграти в плей-офф»

Перша команда ФК «Зірка», U-21та U-19 уже готуються до нового сезону 2017/18 років. А ми ж поки завершимо підводити підсумки виступів команд Академії у минулому сезоні 2016/17 років. І на завершення – команда, котра єдиною з кропивницьких колективів пройшла до плей-офф ДЮФЛ України. Про «Зірку» U-15 говоримо з її тренером Дмитром Кононченком.

Про виступ команди в сезоні.

У першому колі ми втратили багато очок. Тому при підготовці до другого кола ми підсилились кількома новачками. До нас приєднались Денис Ферт, Сулейман Сейтхалілов, Дмитро Говорко та Олександр Чернишенко. Якраз вони підсилили ті позиції, котрі в нас були проблемними. Це воротар, нападник, центральний захисник і хоч Сулейман приходив як центральний півзахисник, ми його використовували більше як лівого хавбека. Узимку ми провели турнір у Кропивницькому, з якого стало зрозуміло, над чим нам ще потрібно працювати. Також, зіграли на змаганнях в Умані, де всі колективи, крім нашого, були 2001 року народження. Я довго думав, чи їхати туди чи ні, адже суперники старші за нас на рік, тому можуть бути травми, пошкодження тощо. Але ми поїхали й правильно зробили. Уманський турнір додав хлопцям упевненості, адже ми не програли там жодного матчу. Після першого кола в ДЮФЛ ми йшли на п’ятому місці й відставали від третьої сходинки на сім очок. Як я і казав раніше, все залежало від того, як ми зіграємо в перших двох турах. І от у першому матчі навесні ми на виїзді, мабуть несподівано для всіх, обіграли запорізький «Металург» з рахунком 3:0. Гра була складною, і проходила за переваги наших суперників, але ми вистояли і змогли забити тричі. У наступному поєдинку проти «Чорноморця» ми весь матч володіли перевагою, забили першими, але наприкінці пропустили прикрий автогол, тож зіграли внічию. До речі, це був єдиний пропущений нами м’яч у другому колі, без урахування плей-офф.

Про решту матчів весняної частини ДЮФЛ.

Після одеситів ми поїхали в Маріуполь, де вдесятьох обіграли «Іллічівець» і вдев’ятьох – «Азовсталь». Потім упевнено, хоч і з мінімальним рахунком, переграли лідера нашої групи, дніпровський УФК. В Одесі проти ДЮСШ-11 «Чорноморець» також був важкий поєдинком, під зливою, під градом. Арбітри навіть зупиняли матч, аби перечекати негоду. Загалом, ми перемогли одеситів, котрі в минулому році були першими в нашій зоні. І в останньому турі вдома впевнено обіграли «Торпедо-ВУФК» (Миколаїв) з рахунком 3:0. Мені здається, що в тій грі нас уже важко було зупинити. Загалом, ми виконали завдання на сезон. Хоча перед нами ніхто його конкретно не ставив, і я на хлопців не тиснув, але ми разом зібрались і вирішили, що якщо минулого року ми вийшли в стики, чому б і зараз не повторити це досягнення.

Про гравців у кожній лінії: воротар.

Як говорять, воротар – це половина команди. Денис Ферт нас дуже підсилив. Хоча потрібно віддати належне й Вадиму Перогу, котрий захищав ворота в першому колі. Він безумовно старався, десь помилявся, десь виручав, але йому все одно потрібно подякувати. Але Денис просто за своїм потенціалом, за рівнем підготовки кращий, ніж Вадим. Можу сказати, що завдяки Ферту, ми витягнули багато ігор.

Про захисників.

У нас було багато дискваліфікацій, карток, попереджень. Тому хотілось би в цьому плані від захисників більшої стабільності. Мені б хотілося виділити Олександра Чернишевського, новачка, котрий без карток відіграв усі матчі. Так, можливо він десь у чомусь поступається тим-таки Попову, Шеремету, але тим не менш він спокійний, холоднокровний, грає чисто, він такий-собі захисник-джентльмен, але непоступливий. Єгор Попов провів цей сезон на своєму рівні, не можу йому ні в чому дорікнути, проте в нього є потенціал, аби рости далі. На жаль, іноді лінь перемагає його бажання працювати й прогресувати. Що стосується Данила Шеремета, то він також непоганий гравець, але знову ж таки є певні моменти, мабуть, у психології, які не дають йому повністю розкритися. Ще йому потрібно працювати над технікою. Андрій Степовський, котрий грав на позиції крайнього захисника, виглядав непогано, але знову ж таки, в плані психології потрібно додавати. Бо він часто в собі сумнівається, треба бути впевненішим у собі. На іншій бровці діяв Богдан Брижак. Нічого поганого про нього сказати не можу, проте і йому ще треба працювати над технікою. Але викладався по максимуму в усіх поєдинках, такий справжній боєць. Загалом, якихось претензій по сезону до захисту я висловити не можу. Але все одно нам потрібне підсилення, зокрема ще один крайній оборонець.

Про півзахист.

Зрозуміло, що відкриттям сезону є Дмитро Марков. Він забивав чи не в кожному матчі, й усі його голи були вирішальним. Хет-трик у Запоріжжі, гол у ворота УФК, «Азовсталі», ДЮСШ-11 «Чорноморець». Додав у нахабності, агресивності. Він і був таким агресивним футболістом, проте в цьому році йому вдалось відшукати баланс між потрібною та зайвою агресією. Раніше він не до кінця виконував мої тактичні установки, зараз же виправився в цьому плані. М’ячі, котрі він забивав були подібні: зміщуючись з флангу до центра Дмитро отримував м’яч, пробивав і забивав. Далі, і Ян Лісовий, і Іван Подлєсний, і Олег Манастарний провели стабільно сезон. По останньому можу сказати, що в центрі поля він може зіграти на будь-якій позиції. Хороший хлопець, дисциплінований, на таких гравцях тримається команда, він є її стержнем. Ян Лісовий також додав у другому колі, віддав кілька гольових передач на Дмитра Маркова, на Богдана Гору. Ваня Подлєсний – технічний гравець, хороший, але іноді певні моменти не дають йому розкритися до кінця. Через це, він не завжди й потрапляв до складу, хоча всі навички, для того, щоб грати в старті в нього є. Новачок Сулейман Сейтхалілов номінально є центральним хавбеком. Але ми використовували його зліва. Технічний ефектний футболіст, котрий забиває красиві м’ячі, вболівальникам такі футболісти подобаються. Але його язик і дисципліна поки є його ворогами. Потенціал у нього шалений, але якщо він не припинить багато розмовляти з арбітрами, якщо він не припинить стелитись у незрозумілі підкати, то розвиватись йому буде важко.

Про лінію нападу.

Спочатку хотілось би сказати про ще одного новачка, Дмитра Говорка. Непогано відіграв, виконав величезний об’єм роботи, але йому ще поки не вистачає тактичного розуміння нашої гри: куди відкриватись, куди зміщуватись тощо. Десь ще в плані техніки є «пробіли», над цим теж потрібно працювати. Але в плані працездатності, бійцівських якостей – він один з кращих у команді. А за фізичними показниками – Дмитро є найкращим у нашому колективі. А якщо є хороша фізична підготовка, то вже є потенціал до росту. Лишилось просто нанизати тактичну гнучкість і техніку. Сергій Мержаний пропустив великий період через травму. Але й він додав у майстерності, в мене немає жодної претензії до нього. Іноді навіть він грав з пошкодженнями, але все одно допрацьовував до кінця в кожному епізоді, не здавався – загалом, молодець. Богдан Гора – зрозуміло, що лідер. Хоча перше коло він провів більш яскраво, ніж друге. Щоправда, навесні він виконав велику кількість чорнової роботи: боровся, вигризав у центрі поля м’ячі, пресингував захисників суперника, коли ті намагались започаткувати атаку. Це ті дії, які не завжди кидаються в очі, але він був дуже корисним. При тому не забував забивати важливі для нашої команди м’ячі. Загалом, відіграв як справжній капітан і лідер колективу. Особливо  в стикових матчах з «Шахтарем» його можна виділити. Вів команду за собою, старався на футбольному полі, був дійсно найкращим.

Про малюнок гри команди.

Ми намагаємось пропагувати агресивний футбол у англійському стилі. Я не є фанатом стилю гри «Барселони»: контроль м’яча заради контролю. Наша гра полягає в тому, що ми застосовуємо пресинг одразу при втраті м’яча, стараємось накривати суперника вже на їх половині поля. Тим паче, я вважаю, що ми фізично дуже добре підготовлені. Навіть у матчах з «Шахтарем» ми не поступались донеччанам у русі, в динаміці. В антропометрії – так, але не в фізичній готовності. Далі, за рахунок помилок опонентів, ми намагаємось проводити швидкі атаки. Моментами, щоправда, витримували паузу, аби перепочити і потім уже проводити позиційний наступ. Загалом, ми старались балансувати між різними тактичними напрацюваннями, якогось єдиного стилю, якого ми завжди притримувались у нас не було як такого. Ми відштовхуємось від тих виконавців, котрі є в команді. Та й хлопці повинні знати як діяти при різних тактичних побудовах, їм ці навички будуть корисними в майбутньому. Якщо в нас Богдан Гора є яскравим наконечником, то ми маємо його саме так використовувати. Якщо Дмитро Говорко готовий виконувати величезний об’єм роботи, то високий пресинг є ідеальним для нього. Захисники більше звикли грати на фланг, шукати своїми передачами того-таки Маркова чи Сулеймана, тобто якнайшвидше доставляти м’яч у зону атаки, то навіщо змушувати їх контролювати м’яч. Думаю, що наші показники говорять самі за себе. У другому колі ми забили 11 м’ячів, пропустили всього один, та й той був автоголом.

Про стикові матчі з «Шахтарем».

Для нас величезним плюсом є те, що ми вже другий рік поспіль виходимо до плей-офф. Минулого року щасливий збіг обставин дозволив нам вийти в стики, а цього року ми вийшли туди цілком заслужено. Ми хотіли цього, працювали над цим. Ми розуміли проти кого нам доведеться грати. На сьогоднішній день рівень «Динамо», «Шахтаря» є недосяжним для нас. Як це можна змінити? Треба постійно грати з суперниками такого рівня, лише тоді ти підтягнешся до їх рівня. Багато що в такому віці ще вирішує психіка, навіть не психологія. От вони ніби готові до матчу, але коли виходять на поле й бачать, що в «Шахтаря» п’ять тренерів, їх клубний автобус, то одразу пригнічуються. У Щасливому «гірники» забили нам курйозні м’ячі, як не в «дев’ятку», так з пенальті. Удома ж я вважаю, що ми відіграли непогано. Зрозуміло, що «Шахтар» не пробачив нам наші помилки й скориставшись ними, забив. Як не крути, але мої підопічні в другому поєдинку вже й бігли в атаки, й намагались проводити комбінації, й пресингувати. Аби ми використали всі свої нагоди, то могли б не тільки розраховувати на нічию, а й перемогти. Найголовніше, що побачив іскорку в очах хлопців, їх бажання грати. Той-таки Гора провів дуже сильно цей поєдинок. Марков у другому таймі розкрився, з’явилась свобода й легкість у його діях. Голкіпер Денис Ферт теж декілька разів виручив. Я думаю, що якби ми частіше грали з «Шахтарем», з «Динамо», то не так сильно боялись би їх. Я дійсно хотів перевірити наші сили на фоні гранду, і я радий, що ми отримали такий досвід. Ми багато чого корисного змогли винести з цих поєдинків.

Про підготовку до наступного сезону.

Завдання на наступний сезон буде одне – зіграти не гірше, ніж минулого разу. Ми перед сезоном зберемося, вирішимо для себе, які в нас будуть задачі. Можливо, керівництво нам якісь цілі поставить. Зараз хлопці на канікулах і головне, щоб вони дуже добре відпочили, адже дуже багато сил віддали на футбольному полі. Навіть коли ми вийшли в стики, було помітно, що емоції в гравців уже майже закінчились. Підготовку до наступного сезону ми розпочнемо 4 серпня. У нас уже запланований один турнір у Черкасах. На цих змаганнях я хочу продивитись новачків, адже багато юнаків хочуть приєднатися до нашої команди. Ми зараз на слуху і це добре. Мені навіть телефонують хлопчаки з інших міст, з інших академій. Треба буде переглядати їх, їх рівень. За цим і їхатимемо в Черкаси. Потім, можливо, поїдемо на турнір до Бердянську. У ДЮФЛ стартуємо у вересні. Хочеться розпочати чемпіонат так, як ми розпочали друге коло сезону 2016/17 років

На завершення мені б хотілося подякувати Сергію Собку та Олександру Крикуну за допомогу в підготовці команди, коли я був у Києві на тренерських курсах. До речі, саме там я познайомився з лекціями Олега Байрачного по психології, які потім у подальшому мені дуже сильно допомогли в роботі з підопічними.