У Кіровограді відкрили виставку яка приурочена 20-річчю заснування Кіровоградського обласного художнього музею

4 січня 2013 року в Кіровоградському обласному художньому музеї відкрито виставкуприурочену 20-річчю його народження.

 Питання про створення у нашому місті  художнього музею піднімалось представники передової інтелігенції вже у 1870 році, але до реального втілення цієї ідеї у життя тоді було ще далеко. Лише у 1921 році в Будинку науки та мистецтва була відкрита картинна галерея, яка в 1924 році ввійшла  до складу природничо-історичного музею, перейменованого                 в 1938 році у краєзнавчий. Основу колекції, що налічувала тоді 150 експонатів (з них 26 – оригінали) складали картини, що були зібрані в передреволюційні роки, націоналізовані,   або просто пожертвувані любителями мистецтва.

 На жаль, під час фашистської окупації зібрання картинної галереї  було повністю розграбовано, і вона більш ніж на  20 років фактично припинила своє існування. Відродження картинної галереї відбулося тільки в  1965 році, коли, отримавши статус  відділу обласного краєзнавчого музею, вона зайняла приміщення сучасної  Спасо-Преображенської церкви, врятувавши, можливо, останню від повної руйнації.

 Але після самогубства Радянського Союзу логічним стало повернення церкви віруючим, і картинній галереї було виділено нове приміщення у центрі міста за адресою – вулиця Карла Маркса, 60 (згідно рішення виконавчого комітету міської ради народних депутатів від 13 лютого 1991 року № 129).

Саме цей будинок і став місцем народженняКіровоградського обласного художнього музею. Юридичним обґрунтуванням стало розпорядження Представника Президента України                  в Кіровоградській області від 4 січня 1993року. Ця дата і вважається днем заснування сьогоднішньої мистецької перлини Кіровоградщини.

 Другим днем народження обласного художнього музею по праву можна вважати                        9 травня, адже саме 9 травня 2001 року, після тривалої перерви, музей нарешті відкрив свої двері для відвідувачів.  

На сьогодні художній музей став справжньою мистецькою візиткою Кіровоградщини, проводячи активну роботу з  популяризації образотворчого мистецтва та естетичного виховання населення. Показовим є і той факт, що фондове зібрання музею, що дісталося йому у спадщину від картинної галереї, яка була відділом Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, збільшилося за час його функціонування з 2 167 до 8 844 предметів.

 Слід також зауважити, що історія обласного художнього музею та  будинку, в якому він зараз розташований, до сьогодні зберігає багато незрозумілостей, розбіжностей та таємниць. Наприклад, існує декілька версій щодо року будівництва та функціонального призначення сучасного приміщення музею. Так, скажімо, згідно «Переліку пам’яток містобудування, архітектури та садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення                                          в Кіровоградській області» початок будівництва теперішнього приміщення художнього музею датується 1897-м роком, але даний будинок означений там як мурований особняк.

        Довідкова книга «Весь Єлисаветград» за 1909 рік зазначає, що дане приміщення мало подвійне призначення – готель «Пасаж» та Торговий дім під тією ж назвою, а також вказує на його власника – купця  І.Ш. Шполянського.

       У «Краєзнавчому віснику» (Випуск І, Кіровоград, Центрально-українське видавництво, 2007 р.)  ми стикаємось із двома версіями щодо історіївищезазначеного будинку. За однією з них,  на межі XIX – XX століть, це був  готель «Європейський». Друга відстоює більш знайомий нам варіант  готелю «Пасаж», який розташовувався, як стверджує документ,  у двох корпусах та мав шикарні апартаменти,  а назву свою отримав внаслідок цікавого сусідства. Справа в тому, що поруч, на місці сучасного готелю «Київ», свого часу функціонувала серія магазинів, об’єднаних спільною назвою «Пасаж», які і «позичили» цю назву новозбудованому готелю.

       Останню версію підтверджує і «План міста Єлисаветграда» 1913 року, складений                     П.З. Рябковим, згідно якого готель «Європейський» знаходився  між річкою Інгулом                           і «Пасажем», майже на території сучасної Набережної.

       Ще одним доказом цьому можна вважати статтю відомого кіровоградського дослідника Володимира Боська «Музей у Пасажі» (Історичний календар Кіровоградщини, 2008 рік),                у якій він стверджує,  що первинним функціональним призначенням сучасного приміщення обласного художнього музею був саме готель «Пасаж». У «Історичному календарі Кіровоградщини 2010 року» автор ще раз підтверджує цю версію, зазначаючи також, що у середині ХХ століття у цьому будинку розміщувалась  «Художня артіль», а пізніше – магазин «Одяг». Щоправда, він називає іншу дату початку будівництва приміщення – 1908-й рік.

       Більше того. З різними датами щодо будівництва готелю «Пасаж» ми стикаємось навіть у документах, які юридично визнають цю унікальну споруду як «Пам’ятку архітектури та містобудування місцевого значення» під охоронним номером 16-Кв. Так, згідно охоронного договору на пам’ятку культурної спадщини № 198 від 31 серпня 2005 року, «Пасаж» було збудовано у 1903-1904-х роках, а  аналогічний документ під номером 15 від 10 січня 2011 року знову  називає роком його будівництва  1897-й рік.

 Тож, історія обласного художнього музею та його будинку не перестає хвилювати науковців та дослідників, що, погодьтесь, додає музею певного шарму загадковості та таємничості.

 Щодо відкритої в обласному художньому музеї виставки, присвяченої  20-річчю його народження, то можна розраховувати на те, що вона викличе неабиякий інтерес із боку шанувальників образотворчого мистецтва. Адже на ній представлені художні твори з фондів музею, які ще ніколи не виставлялися у його стінах. Переважна більшість картин експозиції – роботи радянських художників 1960-х – 1970-х років. Вони є чудовою ілюстрацією соцреалізму в образотворчому мистецтві і тих моральних принципів, що були характерними для тогочасної панівної ідеології.  

Частина картин має чітке військово-патріотичне спрямування. Це роботи Власова В.Г. «Прикордонники» (1964-1965), Гавдзинського А.С. «На навчаннях» (1965), Полтавця В.В. «Хвилина відпочинку» (1965).

Таку типову для радянського живопису виробничу тематику презентує  картина Пантєлєєва А.В. «Індустріальний пейзаж» (1967).

Характерними для радянського образотворчого мистецтва можна вважати і роботи  Рєпіна С.Г. «Мрії» (1963), Юхна І.І «В час синьоокий» (1960),  Столяренка П.К. «Сніданок» (1971), Сльоти О.П. «На центральному стадіоні» (1978). Портретну галерею доповнює і картина Яновського О. «Портрет Цунк» (1935).

Шевченківська тематика представлена на виставці картинами Кравченка В.С. «Кругом неправда і неволя» (1964) та Югая В.Н. «Одна доля» (1963-1964).

Родзинкою виставки можна вважати  картину невідомого художника «Інтер’єр католицького храму» (ХІХ століття), яка ніби переносить нас у іншу історичну епоху, віддзеркалюючи своєрідний європейський колорит.