Нові райони в Україні: факти, причини, пояснення

Наступні декілька тижнів - вирішальні для децентралізації з точки зору законодавства та прийняття рішень, які треба встигнути затвердити до початку канікул Верховної Ради України. Одне з пріоритетних питань - нові райони, яких стане значно менше, у порівнянні з чинним устроєм. Причини такого розподілу викликають багато запитань, тож одразу після оприлюднення запропонованих варіантів районного поділу відбулася пресконференція для регіональних ЗМІ.

Під час пресконференції свої запитання поставили і журналісти з регіонів – загалом взяли участь представники 60 видань із 20 областей. Ще близько 10 000 глядачів слідкували за розмовою онлайн у Facebook та Youtube.

Про що запитували журналісти у В’ячеслава Негоди, заступника Міністра розвитку громад та територій, та Віталія Безгіна, народного депутата України, голови підкомітету з питань адмінтерустрою читайте у матеріалі УКМЦ та Програми DOBRE.

Пресконференція відбулася за ініціативи Мінрегіону спільно з підкомітетом з питань адміністративно-територіального устрою Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування за партнерської підтримки Українського кризового медіа центру у рамках Програми DOBRE.

Ірина Клочкова, головний редактор, «Севастопольська газета»: Що буде з Севастополем? Він буде частиною Бахчисарайського району чи окремою адміністративно-територіальною одиницею?

Віталій Безгін:

У чинній редакції Конституції Київ та Севастополь – це міста з окремим статусом. Відповідно, Севастополь залишається окремо. В урядовій Постанові про райони, яка буде зареєстрована у Верховній Раді, звісно, що окремого статусу для цих міст не буде. Що стосується майбутнього районування, то тут дискусія триває. Але, на мою суб’єктивну думку, Севастополь має стати складовою частиною Криму, і входити безпосередньо в Бахчисарайський район. Це, насправді, не так принципово зараз, в який район він увійде. Але, на моє переконання, у нас немає жодних обґрунтованих підстав залишати у Севастополя спеціальний статус. Київ - столиця України, є природним центром тяжіння. Специфіка Севастополя була обгрунтована абсолютно іншими речами, які зіграли з нами злий жарт, і немає зараз жодного підґрунтя це зберігати. Тому, коли Севастополь стане звичайним містом, він, звісно, увійде до складу одного з районів Криму.

Олена Олійник, газета «Трудова слава», Новотроїцький район, Херсонська область:

Абсолютно немає ніяких претензій до того, що Новотроїцьк буде Генічеським районом. Ми з цим згодні. Але все-таки у нас є надія і сподівання на те, що модель переглянуть, що у нас не буде однієї громади - Новотроїцької - у складі Генічеського району. Із громадою площею 2 300 квадратних кілометрів нереально забезпечити доступність і якість послуг. У нас був план: 4 ОТГ, самодостатні і абсолютно спроможні. Ви з ним погоджувалися. Що вас переконало несподівано змінити своє рішення? Друге запитання. Які аргументи вам потрібні, щоб все-таки створити на території Новотроїцького району чотири громади, а не одну? Бо у нас люди, збирали підписи, готові перекривати трасу міжнародного значення. Які аргументи потрібні вам, щоб змінити своє рішення?

В'ячеслав Негода:

Ми провели великі консультації. Я розумію вашу стурбованість. Дякую, що ви підтримуєте утворення такого району. Але ще раз повертаюся до того, що не від розміру і не від чисельності населення залежить ефективність роботи тієї чи іншої громади. Я впевнений, що ви долучитеся з вашою енергією до організації роботи цієї громади, яка вже затверджена в перспективному плані Кабінетом Міністрів. Перспективний план розробляла обласна державна адміністрація, яка з вами консультувалася, слухала вашу думку, але запропонувала таке рішення. Візьмете участь у виборах і зробите все, щоб ця громада була найефективнішою в Україні. Ось це буде результат.

Можна зробити і одну, і дві, і три, і чотири, і п’ять, але якщо там неефективні місцеві депутати, сільський, селищний чи міський голова і вся команда, то кількість  громад на це  не впливає. Повірте. У нас є різні приклади вже з тих тисячі громад, які утворилися. Все залежить від людей, які беруться за справу.

Однією з перших на Донеччині утворилася Лиманська міська об’єднана територіальна громада - одна з найбільших в Україні, яка дуже ефективно функціонує, до неї увійшли 13 сільських, селищних рад, а це 40 населених пунктів. Основне - наскільки вам вдасться організувати систему надання послуг через ЦНАПи, зокрема, щоб кожен населений пункт був представлений у раді у вигляді старостатів чи інших підрозділів. Можливо, ця модель через 5 років виявиться найефективнішою, і ви будете тим пишатися. Тому що майбутнє – за великими потужними громадами. З такими любить працювати інвестор, бізнес. І в цілому весь світ рейтингує по величині громад, на дрібні навіть не звертають уваги.

Володимир Феськов, блогер, Закарпатська область: Яка доцільність створення Берегівського району у Закарпатській області? Чому об’єднуючи Тячівський і Рахівський райони, центром району визначили Тячів, а не Рахів, хоча Рахів є більшим населеним пунктом?

Віталій Безгін:

По-перше, так виглядає, що є певна медійна атака, що Берегівський район – це неправильно, і нібито це здача інтересів, що є насправді повною маячнею. На карті України є Берегівський район. Далі відбувається укрупнення, підсилення районів - Берегівський район в цій пропозиції об’єднається з Виноградівським районом. Нам не треба роздмухувати версію, начебто, сепаратизму, тому що, незалежно від свого етнічного походження, всі є громадянами на теренах України. У нас будуть кейси в інших областях, коли саме робота над утворенням спроможних ефективних громад демонструє взаємодію представників будь-яких національностей.

Що стосується району - ми говоримо про державну владу і державний нагляд. Концепція грунтується на тому, що чим більше ризиків є в територій, тим краще мати там представництво державного нагляду. Що стосується п’ятого району на Закарпатті - Тячівський район чи Рахівський район, хто як його називає. Там дійсно досі тривають консультації з приводу того, який з населених пунктів має бути центром району, яка має бути конфігурація. Тячів трохи менший, але навколо нього утворилася велика кількість достатньо потужних громад. Тим часом Рахів, крупніший сам по собі, але віддалений - це гірська частина Закарпаття. І плюс Тячів ближче до Хусту, фактично в зоні доступності Хусту. Тому тут тривають ще консультації і Міністерства, і Верховної Ради, і обласної державної адміністрації. Я думаю, що найближчим часом рішення буде ухвалено.

Олена Худолій, сайт «МСГК інфо», Київська область:

Щодо практичних застосувань доступності освіти у зв’язку із сформованим вже Фастівським районом. Останнім часом сільські школи закриваються у зв’язку з відсутністю фінансування або з відсутністю належного викладацького складу, або ж доступністю. Якщо дивитися на Google-map розташування школи, може здаватися близьким, а фактично, щоб доїхати до школи, дитині треба скористатися залізницею або ще чимось. Я дуже прошу пояснити, яким чином місцеве самоврядування, адміністрації зможуть надавати доступну якісну освіту в будь-якому селищі.

В'ячеслав Негода:

Організація якісних освітніх послуг - це  одна з головних функцій як держави, так і місцевого самоврядування, починаючи від дошкільної, середньої освіти і вище. Освітні послуги мають надаватися на рівні громади.  Це не є компетенція і сфера відповідальності районних адміністрацій. Зараз тільки там, де не утворилися об’єднані громади, освітніми функціями опікуються на районному рівні. Районна державна адміністрація, районна рада частково перерозподіляють освітню субвенцію і в цілому займаються оптимізацією тих мереж, якщо в цьому є необхідність.

Тому за освітні послуги будуть відповідати громади, які утворені зокрема в Київській області. Це буде їхнє основне завдання. Насамперед, питання проїзду дітей, визначення опорних шкіл, їх утримання. Що стосується районного рівня, то тут можуть бути освітянські функції спеціалізованої середньої освіти. Якої саме - це вже буде визначено, але це стосуватиметься окремих категорій, наприклад, дітей з особливими потребами.

Ми повинні дбати про якість освіти, але переносити відповідальність за надання цих послуг на громади і орієнтувати їх на це. Але якщо в тій чи іншій громаді не вистачає ресурсів на ремонт чи будівництво школи, немає ресурсів на дитячий садок тощо, то завдання держави – через різні фонди і ресурси підтримати будівництво таких шкіл чи їх ремонт. Якщо та чи інша громада не в змозі надати якісні послуги, тоді потрібне втручання. У школах повинно бути шкільне самоврядування, а основну роль - відігравати батьки. Роль держави – надати правильну програму для навчання, підібрати якісних педагогів і забезпечити їм достойну і своєчасну заробітну плату.

Телеканал «Україна 24»:

На якому етапі зараз є децентралізація? І чи встигаєте ви до місцевих виборів?

В'ячеслав Негода:

В Україні потрібно провести децентралізацію повноважень виконавчої влади. Для того, щоб передати повноваження виконавчої влади, треба мати кому їх передати. Тобто створити систему громад, які візьмуть на себе ці повноваження і зможуть їх виконувати в різних сферах.

Щоб з 1 січня 2021 року вся система територіальної організації влади могла ефективно працювати, нам потрібно в першу чергу сформувати органи місцевого самоврядування. Це може бути зроблено парламентом не пізніше середини липня. Тобто до завершення цієї сесії, і у нас залишається фактично місяць.

Ми плануємо подати в парламент відповідний проєкт постанови, яким буде визначено перелік районів, а також склад районів по громадах. Друге - в парламенті буде також зареєстрований проєкт закону, який стосується утворення і ліквідації районів. Цей законопроєкт має отримати підтримку Верховної Ради і бути прийнятий не пізніше вересня. Що стосується постанови про райони, вона повинна бути прийнята до кінця цього місяця.

Телеканал «Україна 24»:

Тобто, якщо Верховна Рада до того, як вона піде на канікули, встигне ухвалити ці законодавчі ініціативи, то вибори вже відбудуться в новому порядку?

Віталій Безгін:

До кінця цієї сесії є три пленарних тижні. Є постанова, яка повинна пройти уряд, бути зареєстрованою, має пройти комітети і бути проголосованою. Встигаємо – маємо вибори на новій адміністративно-територіальній основі, і країну, яка живе за новим адміністративно-територіальним устроєм. Все просто. Скільки спроб? Одна. Строки стислі.

Телеканал «Україна 24»:

Навіщо потрібна реформа децентралізації?

Віталій Безгін:

Просту відповідь не можна надати. Але перш за все - це наблизити послуги до людей. Зараз ми говоримо про районний рівень. Ще з радянських часів райони були центрами тяжіння. Послуги в районі, довідки в районі, базар в районі тощо. Базова логіка в тому, що громади мають бути спроможні, самодостатні і всі послуги максимально наближені до громадян. Є природний процес укрупнення, який обгрунтований тим, що кадрового потенціалу в селах і селищах не вистачає. Тому треба укрупнитися, щоб підвищити кадровий потенціал.

Історія про те, що тепер бабусі треба буде їхати за 100 кілометрів щось отримувати – це нісенітниця. Історія якраз про те, щоб вона могла вийти з дому і в радіусі 100-200 метрів отримати ту послугу, яку вона хоче. Це - фінальна мета.

Оксана Піднебесна, сайт «Сила громад», Одеська область:

Стосовно Подільського району в Одеській області. І тут не стільки району, скільки Подільської ОТГ, яка утворена всупереч методиці всередині Куяльницької ОТГ.  Чому все-таки прийшли до такого варіанту? Тому що у нас мер Подільська сам здивований, який чином не весь Подільський район увібрав у себе Куяльницьку ОТГ, як це мало бути. Бо, по суті, Подільський район зараз буде з центром у цьому місті, і побоюємося, що у подальшому  можуть бути проблеми з таким районом. І ще два питання. Як буде розподілятися майно районів, районних рад після цієї другої хвилі? Буде пропорційно між тими ОТГ, які утворилися на її території чи як? Дуже хочеться почути механізм. І ще важливий момент. Вибори старост одночасно пройдуть з виборами голів громад?

Віталій Безгін:

З приводу Куяльницької і Подільської громад. Це питання здебільшого про громади, а не про район. Бо Подільський район, його існування в новій конфігурації, здається, жодних сумнівів не викликав. Добровільно була створена Куяльницька громада, яка, крім міста Подільськ, зайняла територію всього Подільського району. Фактично утворився бублик, який оточив місто Подільськ. Таких бубликів, якщо не помиляюся, у нас в країні утворилося три. Куяльницька громада оточила Подільськ. Тут ми зараз не будемо шукати, чому так сталося. Так буває в українській добровільності.

Власне, коли цей кейс почали розбирати, варіантів рішення виявилось небагато. Перший варіант – це коли більш потужний центр поглинає громаду. Але це погана історія в тому контексті, що громада дійсно взяла на себе ініціативу, пропрацювала, і вона там велика. Це не якась мала неспроможна громада, що не відповідає методиці. Другий варіант - той, що стався - зміна межі, коли частина території відійшла до Подільська на розширення території. Цей варіант, як менш травматичний, і був ухвалений.

Що стосується міського голови. Я так розумію, що він був незадоволений, що вся громада не відійшла до нього. Мені здається, він мав би свого часу більш активно працювати, під час добровільного об'єднання, щоб не сталося те, що сталося.

Тому мені здається, що рішення, яке ухвалене обласною державною адміністрацією, і потім підтримане урядом, є тим компромісним і максимально безболісним варіантом, що можна було здійснити.

Про старост - я думаю, що це питання все ж таки ще підлягає регулюванню. Звісно, є різні підходи, різні теорії. Є варіант, що разом з місцевими виборами відбудуться і вибори старост. Зокрема, це зумовлено тим, що через пандемію місцеві бюджети недоотримали коштів. Але можу сказати, що наразі ще тривають консультації між комітетом і міністерством.

В'ячеслав Негода:

Які можуть бути варіанти по старостах?

А) Для того, щоби взагалі обирати старост, потрібно утворити старостинські округи. Чи будуть вони у нас утворені, якщо ми затверджуємо громади, які підуть на вибори? Звісно, що ні. У  діючих громадах - утворені старостинські округи, там можна обирати.

Б) Варіант другий - обирати в тих селах, селищах, містах районного значення, які влилися в громаду  і які не стали центрами. Для цього треба визнати їх апріорі законодавством, як старостинський округ.

В) Може бути третій варіант - продовжити виконання обов’язків старост сільським і селищним головам до моменту утворення нової ради, затвердження старостинських округів і призначення вже там виборів цих старост. Навіть не до моменту, а до прийняття відповідного рішення по цьому питанню.

Г) Можна взагалі це віддати на відкуп самим громадам і самим вирішувати, скільки потрібно старост, старостинських округів, і в який спосіб їх обирати. Чи всенародно обирати – і вони є членами виконкому. Чи, можливо, їх обирати-призначати на сесіях, і вони будуть мати трохи інші функції. Але нам дуже важливо, щоб це були не політики, а більш професійні люди, які можуть надавати певні послуги.

Тобто питання ще не закрите. Воно буде обговорюватися в процесі прийняття рішень стосовно виборів. Ми приймемо його за результатами консультацій і вивчення громадської думки стосовно інституту старост. Важливо зрозуміти, наскільки в тих громадах, де є цей інститут, він себе виправдав.

Стосовно майна. Майно районних рад, по-перше, є спільною власністю територіальних громад. Правонаступниками цього майна стануть нові районні ради на деякий період. Але ми будемо ставити питання, і у нас в проєкті закону прописано, що урядом має бути затверджено відповідне рішення чи методика щодо розмежування цього майна. Тобто, частину цього майна, яке орієнтоване суто на надання послуг в громаді, має бути передано відповідним громадам. А майно, яке виконує функції подальшого надання послуг на всю територію району, очевидно, залишиться.

Відносно пропорційності, непропорційності, давайте говорити чесно. Якщо ми зараз, як паї, почнемо ділити пропорційно, по населенню чи по території, чи ще по чомусь, ми зайдемо в глухий кут. Я думаю, має працювати здоровий глузд. Виходячи з того, якщо це майно надає виключно функції чи послуги у відповідній громаді, його треба передати туди. Можна передати на дві громади, щоб вони його використовували відповідно до договору про спільне використання чи співробітництво. Тобто максимально віддати комунальне майно в управління і розпорядження громад. Все інше залишити на районному рівні, яким буде продовжувати управляти районна рада аж до конституційного рішення по районних радах.

Інна Омелянчук, газета «Урядовий кур’єр», Рівненська область: Чому ОТГ, вибори в яких відбулися у грудні 2019 року, досі не виводять на прямі бюджетні відносини?

В'ячеслав Негода:

Пропозиції щодо прийняття такого рішення під час затвердження бюджету на цей рік, а потім і внесення змін до нього були. Очевидно, не вистачило голосів для прийняття рішення. Я думаю, що зараз, посеред року, неможливо вирішити це питання, оскільки всі попередні роки ОТГ переходили на прямі міжбюджетні відносини практично з 1 січня.

Друге. Є ще одне важливе питання, яке стосується коштів для об’єднаних громад - це субвенція на підтримку розвитку інфраструктури цих громад. Зараз тривають консультації з міністерством фінансів і парламентом, яким чином можна це питання вирішити. 1,5 мільярда гривень могли би піти на підтримку розвитку територіальних громад.

Ігор Коліушко:

Розуміючи, наскільки складні адміністративно-територіальні реформи в усіх країнах, я перш за все хочу вам подякувати за той величезний внесок, який ви робите в реалізацію цієї реформи. Але оскільки остаточні рішення ще не прийняті, то хотів би почути відповідь на два питання, які, мені здається, ще можна коригувати в ситуації щодо утворення районів. Я прекрасно розумію, що в багатьох областях ви пішли на збільшення кількості районів, тому що дійсно надмірне укрупнення районів породить великі проблеми для функціонування органів виконавчої влади в цих районах, якщо вони будуть завеликі. Це і так для нашої країни буде певним стресом. Але в одній області ви чомусь пішли в протилежний бік. Чим провинилася Тернопільська область, що на відміну від пропозицій більшості експертів, пропозицій місцевого круглого столу, пропозицій обласної державної адміністрації під час консультацій у квітні, де всі пропонували 4 райони, ви пропонуєте 3 райони, робите величезний Тернопільський район, в якому точно будуть управлінські проблеми?

І друге питання. У багатьох областях є проблематичні ситуації, пов’язані з межами районів. У людей є стереотип, вони звикли їздити на шопінг і в театр у велике місто. І думають, що якщо район буде також у великому місті, в обласному центрі, то їм буде краще. Насправді більшості громад від цього буде гірше. Доступність до префекта, наприклад, Львова для сільського голови з Перемишлянського району – буде добре, якщо раз в пів року на якусь велику нараду. А вони повинні комунікувати в робочому порядку, як показує досвід французьких префектів.

Віталій Безгін:

На моє переконання, Тернопільська область – не єдина, де запропоновано три райони, є Чернівецька та Херсонська області. Я особисто був би прихильником, щоб у Сумській області було 3 райони, а не 5. Це було би більш логічно.

По Тернопільщині були пропозиції на чотири райони і на три. Ми мали дискусію з цього приводу. Там зараз був поділ не за територіальною ознакою. Навіть Чортківський район - більший. Тому, коли будувалася конфігурація у три райони,  Чортківський був трохи збільшений. Чи може це рішення бути змінено? В підсумку все одно ще має бути урядове рішення, потім - Верховної Ради. Важко сказати, як воно складеться. Дійсно, якісь точкові зміни можуть відбутися.

Що стосується тяжіння населення до великих міст, міст-мільйонників тощо. Воно об’єктивно є. До мене особисто надходить чимало запитів, що от "ми не хочемо в цей район, а хочемо в обласний центр". Тому що люди не розуміють, це дійсно підсвідома історія. Але ми теж у більшості випадків намагаємося балансувати. Наприклад, Перемишляни. Більш логічно зробити Золочівський район. Але там є тяжіння до Львівського - це спонукало балансувати Львівський район, щоб він не був перевантаженим. Сама логіка територій має бути плюс-мінус збалансована.

Тетяна Коваль, «Хотинські вісті», Чернівецька область:

Які критерії є визначальними при визначенні центру адміністративного округу? Це чисельність населення, інфраструктура, історичні передумови, чи виключно географічне розташування? Прокоментуйте ситуацію у Чернівецькій області, коли Мінрегіон пропонує один проєкт, а обласна адміністрація дає інший, де 4 райони і де Хотинський, Кельменецький і Сокирянський планується об’єднати з центром не в тисячолітньому місці Хотині, як планувалося, а в смт Кельменці. Що буде враховано, проєкт Мінрегіону чи пропозиція обласної адміністрації?

Віталій Безгін:

Хотин – районний центр.

У контексті районування в ОДА - дорадчий голос. Тобто, є міністерство, є Уряд, який подає постанову до Верховної Ради. Щодо пропозицій на 4 райони, я нагадаю, що перша пропозиція Чернівецької області була: 1 район - 1 область. Я ще пожартував, що, напевно, Івано-Франківська область зрадіє такій пропозиції. Тому дійсно, пропозиція на 3 райони від Мінрегіону є найбільш обгрунтованою.

Стосовно центрів є багато критеріїв. Є населення, інфраструктура, логістична доступність, безпекові питання. Але конкретно по вашій області в нас особливо не було дискусій з приводу Хотина як центру. Була дискусія щодо іншого центру в більш гірській території, і там в мене досі внутрішні сумніви є. А тут ОДА свою позицію надала. Всі позиції в Києві почули, заслухали. Але далі - урядова постанова і голосування Верховної Ради.

В'ячеслав Негода:

Така відповідь абсолютно співпадає з позицією нашого міністерства по Чернівецькій області. На уряд подано варіант із Хотинським районом. Якщо ви заперечуєте, щоб був такий варіант, то скажіть свої аргументи. У нас немає аргументів, щоби робити інший. А по Сторожинецькому району - так, там є питання, такі ж самі сумніви є в міністерстві. Ми більш дослухалися до думки обласної адміністрації. Але те, що перша пропозиція Чернівецької обласної адміністрації була, щоб створити 1 район на всю Чернівецьку область, - це була унікальна пропозиція. Ми тільки думали, до якої області цей Чернівецький район приєднати. А зараз, я думаю, що прийнято найбільш оптимальний варіант з невеличким сумнівом по центру в Сторожинці.

Ірина Гайова, газета «Маяк», Чернігівська область: Чому уряд порушує свою ж методику щодо формування центрів районів? На півночі Чернігівської області, відповідно до методики, центром Північного району має стати Корюківка, а уряд подає Новгород-Сіверський. Це місто розташоване на краю області в зоні доступності лише 38% населення.

Віталій Безгін:

Я вважаю, що в контексті цього можна кидати камені і в мене, і в обласну державну адміністрацію, і в міністерство. Тому що позиція тут консолідована. Об’єктивно в північно-східній частині Чернігівської області є три міста, що претендують бути районним центром. Це Корюківка, Мена та Новгород-Сіверський. Рішення приймати було абсолютно непросто. Що стосується обрання цього центру, в усіх стейкхолдерів домінував безпековий критерій. Дійсно, місто розташоване в куті району, і логістично вибір не найбільш вдалий. Але у північній частині області від кордону з країною-агресором ледь живі села і селища, де фактично взагалі немає жодного форпосту української державної влади. Тож було ухвалено рішення розмістити центр державної влади якомога ближче до кордону з агресором. І хто б що не казав, я переконаний, що це рішення хоч і непросте, але вкрай важливе і правильне. І такі рішення мають бути ухвалено в усіх тотожних ситуаціях.

Марина Проценко, газета «Слобідський край», Харківська область: Харківська обласна адміністрація з урахуванням пропозицій міжвідомчої регіональної виборчої групи пропонувала теж сім районів, як і Мінрегіон. Але замість Люботинського, як пропонується в проєкті, був Богодухівський. На якому етапі було це змінено і чому?

Віталій Безгін:

Зміни відбулися на етапі листа-уточнення від Харківської обласної адміністрації з проханням замінити центр в цьому районі. Урядовий проєкт в контексті Харківської області на 100% відповідає поданню і баченню Харківської обласної державної адміністрації.

В'ячеслав Негода:

Якщо відверто, то міністерство не зовсім задоволене своїм результатом роботи. Нам не вдалося знайти кращого формату з урахуванням того, що область велика, місто Харків теж є домінуючим. І ми фактично погодилися на варіант семи районів, де два райони є дискусійними. Ми це розуміємо з точки зору параметрів. Думаю, що в процесі роботи ми ще зможемо щось уточнювати. Але в цьому випадку рішення консолідоване -  обласної адміністрації, міністерства, знову-таки узгоджене з народними депутатами України, які будуть приймати кінцеве рішення. Як тут на початку задавалося питання, у нас часу для прийняття рішень немає. Тому для нас кожен голос дорогий. І я базуюсь на тому, що не буває ідеальних реформ, але якщо ми цю проведемо, то будемо мати можливість для подальшого її, можливо, невеличкого удосконалення. Але далі зупинятися ми не можемо і чекати ще п'ять років, поки знову визріє ситуація. Зараз у нас винятково сприятлива ситуація для того, щоб ми все завершили. І є унікальна можливість, щоб цей Уряд, цей парламент схвалив рішення, закони, а Президент їх підписав.

Філія Суспільного мовлення у Сумській області: Скільки конкретно буде районів у Сумській області?

Віталій Безгін:

Оприлюднений проєкт, де п'ять районів. Це одна з найбільш дискутивних областей з точки зору районування. Чи можливі там п’ять районів? Так, можливі. Чи можливі там три райони? Так само можливі. Я думаю, що в контексті Сумської області, принаймні по центру одного з районів, попри обмежений час варто ще мати вкрай продуктивну дискусію. Якщо ми передбачаємо, що залишається Охтирський район, то варто вести дискусію навколо того, чому центром має бути Охтирка, а не Тростянець, попри те, що Охтирка за населенням є більшою, але з точки зору розміщення та перспектив в мене тут є чималі сумніви.

Вікторія Дундарь, пресслужба Донецької обласної ради: Як будуть проводитися вибори до районних рад укрупнених районів Донецької області, які знаходяться на території, підконтрольній українській владі, враховуючи, що частина районів знаходиться на лінії розмежування, і вибори у 2015 році там не проводилися?

В'ячеслав Негода:

Щодо цього питання можна буде говорити більш точно, після того, як ми будемо розуміти, яка редакція Виборчого кодексу діятиме. Друге. Окремо буде готуватися рішення про вибори. Тобто, у нас не вийде одне парламентське рішення щодо дати виборів. Нам окремо треба буде приймати рішення з урахуванням ситуації окупованих територій, інших особливостей зон, де працює військово-цивільна адміністрація. Фактично щодо кожної громади ми будемо приймати рішення, яке увійде в загальне рішення парламенту. Зокрема, це буде стосуватися і районних рад. Такого випадку у нас не було ще в історії. Сподіваємось, що це буде останній випадок. І далі ми будемо єдиним рішенням оголошувати місцеві вибори на всій території України і Автономної Республіки Крим у складі України.

Питання з соціальних мереж: Чи будуть міста обласного значення підпорядковуватися новим районним державним адміністраціям?

В’ячеслав Негода:

Як і люди, так і громади мають бути рівними у своїх правах, можливостях. І всі громади - однакові за своїми повноваженнями, за своїм статусом. За винятком, що відповідно до Конституції, місто Київ, як столиця України, має особливий статус. І Севастополь також. Всі інші є територіальні громади. Місто районного значення, місто чи селище міського типу, чи місто обласного значення - з 1 січня наступного року поступово повинно забуватися. Цей статус абсолютно нікому нічого не дає. Ми будемо мати назву громади, сільська, селищна, міська громада. І ніяким районним адміністраціям чи префектам вони не будуть підпорядковані. Вони будуть підпорядковані закону і своїм громадам – оце головне. Поступово треба звикати до нових реалій, які у нас наступлять з 1 січня 2021 року.

Питання з соціальних мереж: Чи буде пресконференція стосовно процесу ліквідації, створення і реорганізації районних адміністрацій? Які повноваження будуть у них? Це питання цікавить всіх державних службовців, які працюють на районному рівні.

В'ячеслав Негода:

Ми говорили про те, що одне з наступних питань – це питання функціонування місцевих органів виконавчої влади, районних і обласних адміністрацій на цей рік, потім з 2021 року, і всієї системи територіальної організації влади. Кінцеві рішення будуть прийматися після того, як буде прийнятий відповідний закон. Але моя позиція така, що в цьому році до завершення формування органів місцевого самоврядування, громад, і районних рад, зокрема, функціонування районних державних адміністрацій повинно бути забезпечене ще більш ефективно. Тому що не можна зараз проводити реорганізацію системи виконавчої влади, поки не сформована в нових умовах адмінтерустрою система органів місцевого самоврядування. І питання можна ставити лише з наступного бюджетного року, після завершення всіх процесів, пов’язаних з передачею майна, перерозподілом його в системі управління. Відповідно до закону будуть прийматися окремі рішення уряду стосовно утворення районних адміністрацій у нових районах і ліквідації районних адміністрацій, які є сьогодні.

Модераторка Надія Петруняк: Чи правильно ми розуміємо, що чіткі повноваження чи пропозиції, які би мали бути повноваження на рівні районних рад, районних державних адміністрацій ми побачимо тоді, коли побачимо проєкти нових редакцій законів про місцеве самоврядування і про державні адміністрації? Чи не так?

Безгін:

Так, треба розуміти, що міністерство над цими актами працює, як проєкти вони є. Питання в тому, що вони не оприлюднені, тому що ще проходять консультації.

Віктор Ганган, газета «Знамя труда», Одеська область: Якщо одна з головних цілей зменшення кількості районів – це оптимізація системи виконавчої влади, однією з функцій якої має бути державний нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування, тоді виникає питання, чому саме скорочення, укрупнення районів? Адже контроль у межах існуючих районів за діяльністю рад 2-3-5 ОТГ завжди буде ефективнішим, ніж контроль за 10 місцевими радами у рамках збільшення районів. Це дійсно зміцнення державницької вертикалі, а не її розмивання?

В'ячеслав Негода:

Утворення ефективної системи територіальної організації влади на субрегіональному рівні - наше головне завдання. І зовсім не ставиться за мету, що треба збільшити райони, створити якісь адміністрації, щоб вони наглядали за місцевим самоврядуванням. Це хтось створив такий міф, і від нього ніяк не можуть позбутися. Ті, хто, його запропонував, далі продовжують нагнітати.

Ніякого нагляду в межах чинної концепції, яку ми проводимо, немає. Про адміністративний нагляд, який є в Європейській хартії, можна буде говорити і вживати цей термін після того, як він буде запроваджений в Конституції. В Конституції сьогодні є інший, більш жорсткіший термін – контроль. От контроль обласні державні і районні адміністрації можуть здійснювати повсюдно і скрізь відповідно до делегованих повноважень. Це набагато небезпечніше, ніж те, що пропонується по нагляду. Тому що під час контролю тих повноважень, які сьогодні мають районні і обласні адміністрації, можна здійснити перевірку будь-якого органу місцевого самоврядування.

Тому, шановні представники органів місцевого самоврядування, ще раз вам можу сказати як той, хто працював в системі місцевого самоврядування: ніякого підводного каміння немає, що нібито хтось планує взяти під контроль місцеве самоврядування. Навпаки, ми хочемо, щоб місцеве самоврядування було підконтрольне лише закону. І ніяких інших політичних чи інших впливів.

Районна державна адміністрація чи утворення районів робиться не для того, щоби когось контролювати. А для того, щоб функціонували і районні державні адміністрації, і інша система виконавчої влади, яка набагато більш розгалужена, ніж самі районні державні адміністрації. Майже по кожному центральному органу виконавчої влади є від 1 до 2-3 підрозділів, які працюють на цьому рівні.

Голова громади, Івано-Франківщина: Коломийський район розпродує майно і не ділить на громади. Що в такому випадку робити утвореним громадам? Так як майно району – це спільна власність всіх, району і громад.

В'ячеслав Негода:

По-перше, районна державна адміністрація, яка забезпечує відповідно до Конституції законність і захист прав громадян, мала би реагувати, якщо справді є порушення законодавства. По-друге, у нас дуже часто для того, щоб щось засудити, збираються сесії в один день. Так зберіться тепер сесією, зробіть звернення врешті-решт до правоохоронних органів тощо. Це ваше спільне майно, ваша спільна власність. Така інформація, до речі, йде з багатьох районів. Я не думаю, що ми встигнемо прийняти зараз закон. Можливо, якщо будемо голосувати, буде правка, що на період до створення нових органів самоврядування громад і районів, треба накласти обмеження. Тому що багато районних рад, саме так інформують в телефонному, в будь-якому іншому режимі,  приймають такі рішення і чомусь розпродують майно. Я думаю, що територіальні громади повинні за тим також слідкувати.

Юлія Байрачна, інформаційна агенція «Укрінформ», Харківська область: Які райони Харківщини залишаються дискусійними? У чому саме проблеми? І загалом які основні труднощі при формуванні районів у Харківській області?

В'ячеслав Негода:

Харківська велика, потужна за потенціалом область - і економічним, і науковим, і за іншими параметрами. Тому, мабуть, стільки уваги. Дискусійною можна зробити будь-яку модель районування. Дискусії у нас продовжувалися багато років і будуть продовжуватися, я думаю, ще з рік після того, як буде затверджено рішення навіть у парламенті. Тож дискутуймо на свою користь, якщо це буде допомагати.

Два райони за параметрами є меншими 150 тисяч жителів. Вони знаходяться недалеко від Харкова, я не хотів би зараз їх перераховувати. Думаю, якщо буде можливість, це підправиться. Але, швидше всього, таке рішення піде й на парламент.

Ірина Балашова, газета «Сільський вісник», Кіровоградська область: У разі укрупнення районів що буде з районними архівами? Їх об’єднають в один чи вони перейдуть в ОТГ?

В'ячеслав Негода:

Все це буде виписано в проєкті закону. Він вже є. Архіви – це відповідне законодавство про архівну справу. Там виписана відповідальність за збереження тих чи інших документів. У нас є центральний архів, який здійснює методичне керівництво, є обласні архіви. Я думаю, що жоден папірчик не повинен зникнути з цих архівів. Передавати архіви районним громадам, на мій погляд, недоречно, недоцільно. Має бути муніципальне архівування і воно повинне гарантуватися державою. Те, що на рівні району, має бути під серйозним захистом держави. Тому що до моменту завершення оцифрування матеріалів не повинен пропасти жоден документ, а у нас часто бувало таке, що коли архіви згорають, і згорають не тільки історії, а людські долі.

Валерія Жовтун, сайт «Гречка», Кіровоградська область: Що стосується нових районів Кіровоградщини, як дійшли до рішення  створити чотири райони? І чи є проблемні питання?

Віталій Безгін:

Немає проблемних питань в Кіровоградщині. З приводу чотирьох районів, особливо не бачу там альтернатив. Знаю тільки одну людину, яка була проти чотирьох районів у Кіровоградській області. Напевно, всі знають найбільш радикального експерта. Якщо ми говоримо про конфігурацію в три райони, ми розуміємо, що це про те, як державна влада дістається до людей. А не навпаки - від крайньої точки до центру третього району було б 190 кілометрів по бездоріжжю. Тому логіка в тому, щоб утворити в західній частині області, попри відсутність потужних центрів, ще один район, який став у підсумку Голованівським. Це абсолютно правильне збалансоване рішення, яке, мені здається, підтримується усіма стейкхолдерами.

Василь Гонта, газета «Голос Баштанщини»: Чи є у реформи конкретний ідейний лідер, тобто, той, хто отримує лаври або буде потерпати від каміння?

В'ячеслав Негода:

Коли я десь читаю: "ось такий-то експерт щось сказав/написав", - так і хочеться запитати: а де видають ці посвідчення експерта? У нас є формальні лідери, є неформальні. Я думаю, що ця реформа не має імені однієї людини і не буде мати. Це – результат величезної роботи, я б назвав сотні людей, які над тим працювали і продовжують працювати у всій системі влади. І в місцевому самоврядуванні також - це ті всі громади, які утворилися. Вони підтримували цю реформу, вони задавали певний тон, були ідеологами вирішення тих чи інших питань. Це і місцеві державні адміністрації, це обласні адміністрації, це обласні ради, це народні депутати, урядовці, експерти, центри розвитку місцевого самоврядування, які ми утворювали, регіональні офіси реформ. В останній рік, після парламентських виборів, я відверто скажу, що ми тісно співпрацюємо з комітетом, який очолює Андрій Клочко, безпосередньо з Віталієм Безгіним. У нас можуть бути непрості дискусії. Але ми разом шукаємо рішення. Робимо реформу всі разом: уряд, парламент, за підтримки Президента України, експертного середовища, проєктів міжнародної технічної допомоги. Зокрема, Програми DOBRE, є ще у нас інші, які нам допомагають в цьому процесі.

Віталій Безгін:

Це спільна робота багатьох. Але загалом будь-яка реформа, тим більше така складна – це насправді невдячна справа. В питанні йшлося про лаври, а от я думаю, що насправді реформи здебільшого роблять ті, хто готовий забрати на себе негатив. А з приводу тих, хто найбільші молодці.  Ще до карантину ми з колегами були на Херсонщині, заїхали у сільську громаду. Я в сільській громаді, де дійсно спроможний голова, побачив перший у селі футбольний майданчик зі штучним покриттям, дитячі майданчики з освітленням від сонячних панелей. Думаю, що саме такі люди – є тими героями реформи, бенефіціарами і тими, на кого ми маємо молитися. А всі інші, політики, представники державної та виконавчої  влади - це наймані менеджери, які мають якісно робити свою роботу.

Децентралізація закон ОТГ райони вибори
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі

Суспільство
Новоукраїнська місцева прокуратура Кіровоградщини у судовому порядку вимагає повернення Межирічківській сільській раді Голованівського району     нерухомого майна комунальної власності, а саме  - системи водопостачання,  вартістю понад 31 млн грн. Так, місцева прокуратура звернулася до суду з позовною заявою про повернення нерухомого майна комунальної власності, яке було передано в оренду фізичній особі без достатньої правової підстави, в порушення вимог з...
Суспільство
У Кіровоградській області 66 людей наразі лікуються від коронавірусної інфекції. 38 пацієнтів перебувають на стаціонарному лікуванні в госпітальних базах, решта – у стані ближче до задовільного вдома. Про це повідомив директор департаменту охорони здоров’я Олег Рибальченко під час пресконференції. «Найбільша чисельність інфікованих на коронавірус зосереджена саме в обласному центрі. Відповідно хворих приймають дві госпітальні базі – Центральна міська лікар...
Суспільство
Минулої доби тричі долали пожежі рослинності та сміття, що виникли на відкритих територіях, рятувальники 2-го ДПРЗ (100 м2 сухої трави та сміття Користівське шосе м. Олександрія, 180 м2 трави та 1 га пшениці смт Нова Прага, 30 м2 сухої трави та сміття вул. Багратіона м. Олександрія). Двічі гасили такі займання бійці 24-ї ДПРЧ (1,4 га сухої трави с. Кетрисанівка та 60 м2 сухої трави с. Новоолексіївка Бобринецького району). Також невелике займання сухої трав...
Суспільство
Жодного випадку інфікування на коронавірус не було зафіксовано в трьох районах області – Благовіщенському Петрівському та Світловодському. Про це повідомив керівник департаменту охорони здоров’я ОДА Олег Рибальченко сьогодні, 7 липня. За його словами, захворювання на COVID-19 продовжують виявляти переважно в Кропивницькому. Так, минулої доби позитивні результати ПЛР-тестувань підтвердили хворобу в чотирьох мешканців обласного центру. Натомість одужали від...
Суспільство
6 липня об 11:27 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про те, що біля с. Грузьке Голованівського району виникла пожежа кабіни вантажного автомобіля «DAF». На місце події прибули рятувальники 13-ї ДПРЧ смт Голованівськ, які об 11:49 локалізували вогонь та за 10 хвилин повністю ліквідували займання. Травмованих чи загиблих немає. Причина пожежі з’ясовується.
Суспільство
У Кіровоградській області в семи лікарнях побудують нові приймальні відділення за типовим зразком. Йдеться про заклади першого та другого рівня інтенсивного лікування, які готові надавати медичну допомогу з розрахунку на 100 тисяч і 200 тисяч населення відповідно. Про це повідомив під час спілкування з журналістами керівник департаменту охорони здоров’я ОДА Олег Рибальченко. Як зазначив посадовець, перелік медзакладів був узгоджений з Міністерством охорони...
Суспільство
У Кропивницькому рівень захворюваності на COVID-19 стабільно невисокий. Про це сьогодні, 07 липня, під час брифінгу повідомила заступниця начальниці управління охорони здоров’я міської ради Лариса Кудрик. Інформує прес-служба КМР. За інформацією посадовиці, протягом минулого тижня в обласному центрі щодня виявляли не більше 4-х осіб, що захворіли на коронавірус. - Станом на сьогодні в стаціонарі №1 Центральної міської лікарні, яка визначена госпітальною ба...
Суспільство
У період з 25 червня по 6 липня поліцейські спільно з представниками Держспоживслужби перевірили майже 1950 суб’єктів господарювання щодо дотримання карантинних обмежень.За результатами вжитих заходів складено 43 протоколи за ст. 44-3 (порушення правил щодо карантину людей) КУпАП, із них 13 стосовно директорів (адміністраторів) розважальних закладів, 26 – директорів закладів торгівлі, а також 4 – стосовно водіїв маршрутних таксі.Проведення спільних рейдів...
Суспільство
За процесуального керівництва прокуратури Кіровоградської області слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань повідомлено про підозру у службовій недбалості колишньому інспектору патрульної служби поліції особливого призначення ГУ Нацполіції в Кіровоградській області. Колишній працівник поліції підозрюється у службовій недбалості (ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу України). За даними слідста, інспектор, належно не проконтролював кільк...