Понад 70% українців підтримують ідею боротьби з незаконним контентом в Інтернеті, проте майже 60% бачать у регулюванні ризик зловживань

Більшість українців підтримують ідею боротьби з поширенням незаконного контенту в Інтернет: 36,8% відповіли «так» і ще 35,5% – «скоріше так», разом 72,3%. Водночас головним ризиком такого регулювання громадяни називають можливість зловживань (59,3%).

Такі дані соціологічного дослідження, проведеного компанією «Active Group» 15–20 травня 2026 року за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology».

За останній рік українці найчастіше натрапляли в Інтернеті на шахрайство і фішинг – про це повідомили 64,8% опитаних. На другому місці дезінформація (59,1%), далі – мова ворожнечі (49,9%). Поширення персональних даних без згоди відзначили 20,9%, заклики до насильства – 20,3%, радикалізм – 14,4%, тероризм – 11,8%. Не стикалися з подібним контентом 14,9% респондентів.

Саме поширення незаконного контенту українці здебільшого сприймають як реальну проблему. Серйозною її вважають 38,7%, ще 34,8% – скоріше серйозною, тобто разом 73,5%. Несерйозною проблему назвали помітно менше людей: 10,7% обрали варіант «скоріше не серйозна», 7,0% – «несерйозна». Вагалися з відповіддю 8,8%.

При цьому власну захищеність у мережі громадяни оцінюють радше негативно. Почуваються захищеними від небезпечного чи терористичного контенту лише 11,9% («так») і 22,6% («скоріше так»). Натомість 37,8% обрали «скоріше ні», а 18,8% – «ні». Вагалися 8,9%.

Щодо відповідальності за безпеку в Інтернеті, її покладають насамперед на правоохоронні органи (43,7%) та авторів такого контенту (42,7%). Близькими є показники онлайн-платформ (40,7%) і власників сайтів та онлайн-сервісів (39,7%). Соціальні мережі назвали 32,2%, державу загалом – 28,7%, інтернет-провайдерів – 21,4%. Відповідальність самого користувача відзначили 15,5%, спільну відповідальність – 14,7%.

Щодо того, кому можна довірити визначення й видалення такого контенту, з відривом лідирують спецслужби: СБУ назвали 44,3%. Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, довіряють 23,6%, правоохоронним органам (національній поліції) – 21,7%. Міжнародні організації, зокрема правозахисні, обрали 19,4%, онлайн-платформи – 17,0%, міжнародні суди – 14,7%, Нацраду з питань телебачення і радіомовлення – 11,9%. Українським громадським організаціям довіряють 9,2%, українським судам – 5,2%.

У ціннісному виборі між свободою та безпекою думки розділилися майже порівну. Максимальну свободу обрали 18,7%, більше свободи – 29,9% (разом 48,6% на боці свободи). Більше безпеки надали перевагу 26,7%, максимальній безпеці – 11,9% (разом 38,6% на боці безпеки). Вагалися 12,8%.

Якщо ж такі правила відповідатимуть європейським стандартам, підтримка зростає: 29,6% відповіли «так» і 37,6% – «швидше так», тобто 67,2%. Проти налаштовані 8,6% («ні») і 8,0% («швидше ні»), вагалися 16,1%.

Серед того, що, навпаки, може послабитися, на перший план виходить свобода слова (36,4%). Помітні також кількість шахрайства (27,8%), вплив росії на українських громадян (25,8%) і маніпуляції в Інтернеті (22,6%). Втручання в приватність назвали 17,2%, якість контенту – 16,6%, довіру до інформації в мережі – 14,3%, безпеку в Інтернеті – 11,9%.

Дослідження здійснено компанією «Active Group» за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 2003 анкети (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%. Період збору даних: 15–20 травня 2026 року.